Гендерно відповідальне батьківство – це коли щасливі і дорослі, і діти

«Гендерно відповідальне батьківство: роль і місце держави, місцевої влади, громадськості» - такою була тема другого вебінару з циклу вебінарів, що проводяться в межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III».

Спікерка вебінару, гендерна експертка, координаторка Хабу в Сумській області, кандидатка філософських наук Юлія Савельєва розповіла, що таке гендерно відповідальне батьківство і які його переваги, а також якою є роль держави, місцевої влади та громадськості у підтримці гендерно відповідального батьківства.

За її словами, гендерно відповідальне батьківство базується на трьох ключових принципах: усвідомлене, а не випадкове батьківство, наявність відповідних знань і справедливе партнерство, чесно розподілена між батьками відповідальність.
Спікерка зауважила, що традиційні ролі мають усталений набір очікувань від мами і тата: «мама - турбується, тато – сильний і захищає». Оскільки діти понесуть ці ролі у своє доросле життя, важливо показувати такі приклади ролей, які будуть корисними для дитини, коли вона виросте. А сьогоднішній світ висуває людям зовсім інші вимоги, ніж 50-100 років тому.

«Зараз світ нестабільний і швидко змінюються і гнучкість стає для людини необхідною навичкою. Тому ми говоримо про те, що буде краще, якщо мама і тато будуть демонструвати різні навички: вміння себе забезпечувати, піклуватись про себе і інших, бути самодостатньою людиною», - сказала Юлія Савельєва.

Психологиня проєкту Тетяна Пашко відзначила, що соціальні гендерні стереотипи змінювати вкрай складно. У першу чергу тому, що люди формують свої уявлення двома шляхами. Легальний – це спосіб проговорити і домовитись про щось, а далеко не всі вміють домовлятись. А є ще й несвідомий рівень, коли люди просто копіюють те, що бачили в дитинстві. Єдиний вихід – про все говорити і домовлятися.

Підсумовуючи свій виступ, Юлія Савельєва зазначила, що гендерно відповідальні батьки мають більше задоволення від батьківства, такі сім`ї мають більше дітей, більше можливостей для реалізації як батьків, так і дітей.
Під час дискусії учасниці вебінару підняли цілу низку тем та питань, відповіді на які наразі тільки шукають фахівці. Як говорити з тими дітьми, які втратили батька через війну? А як підтримувати дитину, яка ніколи не знали свого тата? Які слова правильно використовувати, які приклади сімейних стосунків і батьківства / материнства можуть наслідувати ці діти у дорослому житті?

Відповіді на ці та інші питання команда проєкту планує давати на наступних вебінарах циклу.

Нагадаємо, що проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей та України, про яку вони мріють» і стартував влітку 2022 року у п’яти регіонах: Запорізькій, Сумській, Миколаївсько-Херсонській, Київській та місті Києві. А з початку літа 2024 року у цих же регіонах стартував проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей в Україні. Частина-ІІ». За більш як три роки роботи десятки тисяч сімей з дітьми, людей з інвалідністю та похилого віку, ВПО, що найбільше постраждалими від війни, отримали гуманітарну та соціально-психологічну допомогу, діти отримали гранти на реалізацію своїх ініціатив у громадах, жінки пройшли навчання у грантовій школі та отримали гранти на розвиток малого бізнесу. Серед багатьох позитивних результатів проєкту став посібник із правилами гуманітарної роботи для ГО, який команда проєкту створила, спираючись на власний досвід роботи.

Проєкт впроваджується у співпраці та за підтримки ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція).