Громадські організації вважають, що запропоновані гендерні квоти в списках партій не збільшать присутність жінок в парламенті без механізмів для їх реалізації

21 листопада Верховна рада України ухвалила проект Закону про внесення змін щодо вдосконалення законодавства з питань проведення виборів (№ 3396). Цими змінами зокрема вноситься норма про гендерне квотування.
Цією нормою пропонується зобов’язати політичні партії внести в свої статути рівень мінімального представництва жінок і чоловіків у виборчому списку кандидатів у народні депутати України. Мінімальний рівень цього представництва не може бути нижчим за 30% для статі, яка найменше представлена.
 

“Позитивно, що Верховна Рада України почала враховувати рекомендації міжнародних організацій. За результатами спостереження за парламентськими виборами 2012 року ОБСЄ/БДІПЛ запропонувало розглянути можливість запровадження гендерної вимоги при формуванні списків партії у якості тимчасової вимоги для підвищення участі жінок у цьому процесі” – говорить Оксана Ярош, директор ВОГО «Гендерний центр».
Разом з тим, громадські організації мають сумніви, що запропонована норма буде дієва без внесення змін до інших законів.

«Новела, внесена до Закону «Про політичні партії», може залишитись «мертвою» і не призведе до збільшення жінок в парламенті, бо не пропонуються механізми її реалізації. Йдеться про норми збалансованого розташування кандидатів різної статі в списках, а також санкції за нехтування цією нормою - зазначила Марія Алєксєєнко, голова Жіночого консорціуму України. – Турбує і те, що норма стосується лише виборів народних депутатів. А представництво в місцевих органах врядування залишається відкритим.»

«Задля збалансованого гендерного представництва необхідно прийняти низку законопроектів, що забезпечать його повноцінне виконання – наголошує Марфа Скорик, експертка й керівниця Київського інституту гендерних досліджень. – Зараз до Верховної Ради подано три проекти закону щодо квот. Один із них ініційювало Мінсоцполітики, і саме він ставить за вимогу вносити не менше 3 осіб менше представленої статі до кожної десятки виборчого списку кандидатів у депутати. Це один із тих реальних механізмів, що могли б сприяти більш рівному і збалансованому представництву жінок і чоловіків».