Будьте нудними. Як вибрати літній табір для дитини

Точки зору суб'єктивні, але за багатьма схожими відгуками можна сформувати картину.

Про дитячі літні табори. І про наш спокій.

При виборі табору, як і будь-якому виборі, який стосується дитини, я прошу батьків бути нудними. Ставити багато запитань, наприклад:

— Чи є певна тема (спрямованість, світогляд, цінності) табору і його засновників. Це важливо враховувати при виборі.

— Які умови проживання. Чи знайомий дитині такий побут (чи потрібно її підготувати).

— Чи вперше табір розташовується саме в цьому місці (чи це вже звичне місце).

— Яка буде питна вода.

— Чи є водойма поруч, і чи передбачаються водні активності (для багатьох дітей, які бояться плавати, це «гостра тема»).

— Яка передбачається програма.

— Хто вожаті.

— Скільки дітей на одного дорослого.

— Чи змішані вікові групи чи розбиті за віковими групами-загонами.

— Де знаходиться туалет, душ, скільки осіб живе в одній кімнаті.

— Чи можна користуватися телефоном, чи давати з собою гроші, як з дитиною зв’язуватися, чи можна і коли дзвонити вожатим — чим спокійніше буде батькам, тим спокійніше буде дітям.

Важливо дізнатися відгуки про табір і місце (пам'ятаючи, що думки суб'єктивні, але за багатьма схожим відгуками можна сформувати картину).

Важливо уточнювати умови карантинних заходів в цьому році. Що відбувається, якщо хтось із дітей захворює.

У багатьох таборах дають при реєстрації пам’ятку про те, який буде режим, що з собою брати, які правила безпеки. Цю пам’ятку важливо переглянути разом з дитиною.

Обов’язково важливо уточнити, яке планується харчування, чи буде можливість вибору. Якщо дитина не переносить якихось продуктів, якщо вона вегетаріанець — це важливо обговорювати заздалегідь. Був досвід, коли дитина-вегетаріанець потрапила в «похідний» табір, де кожен день смажили сосиски на багатті, в раціоні переважало м’ясо, салатів було небагато. У перші дні дитині було важко і вона була «незручною», це впливало на ставлення до неї.

Якщо у дитини є алергія —на їжу, укуси комарів, ліки — про це важливо не просто сказати, це необхідно написати (можливо, при реєстрації).

Всі діти різні. Те, що для одного складно, для іншого буде цілком природно і радісно. Для підлітків здорово знайти тематичний або проєктний табір (щоб діти об'єднувалися навколо певного завдання — проєкту). Для дітей до 10 років (їм може бути складніше адаптуватися) важливо врахувати:

— чи залишалася дитина без батьків, чи може витримати навантаження без мами;

— чи може сама лягти спати;

— чи може скласти — дістати одяг, сама одягтися;

— чи може впоратися з гігієною (піти в туалет, помитися, розчесатися);

— чи вміє встановлювати контакт (знайомитися і так далі);

— чи може попросити про допомогу у дорослих, якщо це знадобиться;

— чи вміє справлятися з емоціями;

— чи може підпорядковуватися загальним правилам.

Дитині з собою потрібно дати щось маленьке, що нагадувало б про батьків. Можна начитати текст на диктофон або записати відео, написати лист. Придумати «ритуали» — обнімашок, смс, секретних слів, які можна буде використовувати в розлуці. Дитині важливо нагадати, що ми заради її здоров’я, безпеки, щастя готові на все. І якщо їй некомфортно — нам важливо про це знати, ми будемо намагатися втручатися. І в будь-якому випадку вона може розраховувати на нас.

Перші 3−4 дні — адаптаційні. До місця, режиму, контактів. Дитина може дзвонити, плакати і просити її забрати. Нам потрібно бути дуже уважними до того, що саме і як говорить дитина, щоб зрозуміти, вона сумує за нами чи їй небезпечно. Якщо небезпечно — втручаємося відразу.

Дитині, яка росте в сім'ї сама (єдина дитина в сім'ї), може бути в перші дні складно витримувати напруження постійними контактами. І відсутність своєї території. Можливо, варто попередити про це вожатих — що у неї може бути потреба в усамітненні, мовчанні, від перевантаження вона може плакати або дратуватися, і їй важливо давати можливість побути самій.

У багатьох таборах є правило: дзвінки батьків тільки в певний час. Нам потрібно витримувати самим це правило і не турбувати дитину. Але у нас повинна бути можливість зв’язуватися з вожатим — важливо про це питати і залишати за собою право знати про свою дитину, що вона у безпеці (але і про вожатих піклуватися, дзвінки батьків відволікають їх від дітей). Є табори, в яких роблять щоденний фотозвіт про життя дітей — це прекрасна ініціатива.

Якщо дитина дзвонить і плаче, ми не зриваємося з місця, щоб відразу її забирати. Замість цього уважно слухаємо і намагаємося зрозуміти:

— вона сумує за нами;

— їй сумно або нудно;

— їй погано.

Якщо дитина сумує за домівкою, ми обов’язково її підтримуємо, говоримо про те, як самі скучили, як хочеться її притиснути до себе. І як незвично бути один без одного. Нагадуємо про те, що наша любов завжди з ею, навіть коли її не видно. Говоримо секретні слова, згадуємо домашні ритуали — обнімашки та інше. Домовляємося про те, що дитина буде писати нотатки, робити фото та нам висилати. Або вести щоденник, за яким потім можна буде зробити комікс. Ми буквально говоримо: «Я з тобою, де б ти не був. Дивлюся на тебе любов’ю кожною зіркою і кожною дощинкою. Прямо зараз обійми себе руками — як я тебе обіймаю. Уяви, що ти у мене на руках. Обіпрись об стінку, ніби я тебе за спину обіймаю і ти на мене спираєшся».

Якщо дитині нудно або сумно, ми уточнюємо, чи вдалося їй познайомитися і подружитися з дітьми, чи почувається вона частиною групи. Уточнюємо, як звуть дітей у її групі. Даємо суперсекретне завдання: вивідати як звуть, чи є брати-сестри, чи є домашні тварини. Нагадуємо, чим можна зайнятися, якщо є вільний час. А собі ставимо запитання — як дитина справляється з нудьгою, якщо ми не даємо їй планшет і телефон.

Якщо дитина каже, що її ображають, дражнять, погрожують — зв’язуємося з вожатими відразу. При контрольному дзвінку вожатого уточнюємо — пам’ятає взагалі вожатий ім'я дитини, чи розуміє, про кого говорять. Запитуємо, як поводиться дитина протягом дня, запитуємо, чи важливо нам знати щось про дитину, чого ми в сім'ї не бачимо. Якщо це буде доречно, просимо, щоб вожатий надіслав фотографію дитини за загальною активністю.

Зараз є великий вибір літніх таборів і активностей. Для дітей 6−9 років ідеальний формат денних таборів. Діти після 10 років можуть самі просити побути без батьків. Нехай для кожного, кому це потрібно, знайдеться свій ідеальний табір. Безпечних, радісних і спокійних канікул.