Мінуси нового Закону про протидію шкільному буллінгу

Ситуацію з насильством в школах в теорії повинен вирішити новий закон про протидію буллінгу, який вступив в силу 19 січня, однак і у нього є свої мінуси.

Згідно з цим законом адміністративну відповідальність за буллінг, який визначається законодавцем як психологічне, фізичне, економічне і навіть сексуальне насильство, несуть абсолютно всі учасники освітнього процесу, в тому числі і батьки учнів. Таким чином, крім Кримінального кодексу, вчителі знаходяться під захистом ще й нового закону.

"Тому всі істерики вчителів, що їх потрібно терміново захищати, що у них немає прав, це просто правова безграмотність. Вчителі, що, не громадяни України, і законодавство їх не захищає? Вони точно так само володіють усіма способами захисту цивільних прав, починаючи від звернень до вищестоящого керівництва до захисту своїх прав в судах", - пояснила співголова громадської організації "Батьки SOS" Альона Парфьонова.

Проблема, за словами експертів, полягає в тому, що новий закон запрацював зовсім недавно, та й з його прийняттям депутати запізнилися років на п'ять.

"Закони про протидію домашньому насильству, буллінгу просто рефлексивно відреагували на зростання насильства в суспільстві. На жаль, нинішній етап нашого суспільного життя дуже часто демонструє, що позиція права програє перед позицією сили. Ми це бачимо в новинах, парламенті, ток-шоу... І молодим батькам дитини набагато простіше навчитися перемагати силою, отримавши мільйон громадських прикладів цього, ніж знайти приклад, як хтось домігся захисту прав в судах", - зазначила експерт з прав дітей Людмила Волинець.

Однак, навіть якщо правові механізми захисту всіх учасників освітнього процесу будуть працювати як годинник, на думку експертів, це не вирішить до кінця всіх проблем в школах.

"Закон про освіту виписує школу як абсолютно ізольовану вертикаль. Школи ніяким чином не пов'язані з органами опіки та піклування. Немає взаємодії, коли школа, не справляючись з дитиною, або не маючи можливості знайти адекватний спосіб реагування, звертається до місцевих органів влади, щоб мобілізувати соціальні служби для допомоги дитині", - резюмувала Людмила Волинець.