Педагоги реформам не дуже раді

То "революцією", то "війною" називали зміни в законодавстві, запропоновані Міносвіти, рівненські педагоги. Зауваження до проекту, висловлені під час колегії міського управління освіти, надіслали голові парламентського Комітету з питань науки та освіти Лілії Гриневич. А у листі до Міносвіти попросили внести зміни у деякі положення проекту концепції, бо знайшли в них суперечності.

Проект концепції розвитку освіти України на 2015-2025 роки заступник міського голови Галина Кульчинська вважає революційним:

— Це своєрідна дорожня карта, яка нам показує напрямок руху. Я ставлюся до нього позитивно. Бо це сильний відхід від радянської і наближення до європейської системи освіти. Але щоб його реалізувати, потрібно вносити масу змін в законодавство і витратити на це багато часу та економічних ресурсів. Це процес довготривалий, який повинен мати економічне та юридичне підґрунтя. Водночас багато чого в проекті взагалі не прописано. Постає питання, як нам зберегти позашкільні заклади освіти і психологічну службу, які в концепції не згадуються. Передбачається й реорганізація управлінь та відділів освіти у так звані сервісні центри. Думаю, "сервісним центром" можна назвати хіба що заклад, де можна полагодити холодильник...

Загалом пропозицій у педагогів на три аркуші. Їх відправили у Київ, і сподіваємося, що вони будуть враховані. Уже відомо, що не буде збільшуватися навантаження на вчителя та збережуться усі виплати, які активно відстоювали профспілки.

Не раді окремим реформам більшість вчителів та директорів шкіл. Дехто навіть називає їх "війною" в освіті, вкладаючи у це поняття можливість швидким реформуванням втратити те, що уже є. Наприклад, позашкільні навчальні заклади. Учителі також виступають проти збільшення обсягу роботи без доплат та скасування харчування для дітей. Не розуміють і те, як здійснюватиметься навчання у перехідний період від одного типу навчальних закладів, що виникають при запровадженні ступеневої освіти, до іншого.

Петро Ковальчук, директор школи №6 м. Рівного:

— Якщо обов'язковою буде тільки дев'ятирічка, то повна освіта може стати правом лише окремих людей. Якщо вчителі за таку ж зарплату, як сьогодні, змушені будуть працювати повний день — з 8-ї до 17-ї години, то в школі залишаться лише пенсіонери та освітяни передпенсійного віку.

Катерина Сичик, заступник начальника міського управління освіти:

— Зменшення обов'яз­кового терміну навчання — це не так погано. Якщо діти не хочуть вчитися, то хай ідуть у ПТУ і здобувають там знання.

Щодо збільшення навантаження на вчителів. Чомусь не говоримо про те, що деякі вчителі недостатньо готуються до уроків. А так у них на це буде відведено окремий час, який входитиме в структуру оплати їхньої праці. Щоб вони в спальню із зошитами не заходили.

Ніби й не проти директори автономії своїх навчальних закладів, але не всі знають, що з нею робити. Заявляють, що хочуть розпоряджатися закладом не тільки на папері.

Богдан Харів, директор школи №27 м. Рівного:

— Щоб школа отримала фінансову автономію, вона повинна мати свою бухгалтерію. Варто передбачити і витрати на зміну всіх нормативних документів. Було б добре внести зміни до Податкового кодексу, щоб відродити меценатство. Ще опікунську раду школи повинен очолювати депутат міської ради. Кожен — зі свого округу.