«З молоком матері»: фотографи за грудне вигодовування

У ці дні Київ приймає ІІІ Міжнародну фотовиставку «З молоком матері», на якій цьогоріч представлені роботи майже 30 фотографів із України, Росії, Білорусі, Німеччини та США. За словами організаторів заходу, цими світлинами вони прагнуть ненав’язливо популяризувати грудне вигодовування, завдяки якому вдається виростити не тільки здорових фізично дітей, а й «впевнених у собі, добрих і відповідальних людей». Тож саме цей інтимний процес своєрідного спілкуванням мами з малюком висвітлюють усі фотороботи на виставці.

Змінити підхід

Ідея привертати увагу до теми грудного вигодовування не консультаціями і пропагандою, а через фотографії свого часу виникла у організаторки заходу Анастасії Черкіс. Сімейний і дитячий фотограф і сама є мамою двох дітей і, як розповіла Черкіс DW, має досвід грудного вигодовування близько п’яти років. «Моя мати очолює Центр розвитку родини і готує молоді сім'ї до пологів в Ужгороді, - розповіла фотограф, - тому іноді чую розмови, що молодим мамам і татам соромно годувати дітей грудьми. Є навіть суспільна думка, що це «непристойно». Оцей підхід і хочемо змінити».

Фотовиставка «З молоком матері» проходить, зокрема, за підтримки ЮНІСЕФ. Голова представництва фонду в Україні Юкіе Мокуо не приховує, що й сама донедавна годувала свою доньку. «Грудне вигодовування корисне для малюків і матерів, а ще сімей, а також як засіб збереження коштів для уряду в довгостроковій перспективі. Ніщо не може замінити материнського молока дитині», – переконана Юкіе Мокуо. Водночас в Україні, як зауважують у Дитячому фонді ООН, лише третина дітей перебуває винятково на грудному вигодовуванні.

Щороку виставка стартує на початку серпня в Ужгороді і проходить в рамках Всесвітнього тижня підтримки грудного вигодовування. Після Києва, де фотографії можна побачити до 15 вересня у приміщенні Київського планетарію, роботи покажуть у Харкові, Львові, Москві, Білорусі. Шукають також партнерів для показу у Німеччині. Цю країну нині на виставці представляє фотограф Анастасія Фолман, робота якої стала «символом» виставки – саме її розмістили на плакаті.