Дедалі більше чоловіків у світі страждають на анорексію

Часи, коли на анорексію хворіли тільки жінки, залишилися в минулому. У сучасному суспільстві з'являється все більше чоловіків, які готові жертвувати здоров'ям заради суперхудоби, пише nikolgrig.

Автор наводить приклад київського студента-другокурсника Олександра Сімакова, який не соромиться говорити, що анорексична худорба - його фетиш.

«Худі хлопчики, тендітні, як метелики, - це і є ідеал краси більшості, - міркує Симаков. - Мені не подобається просто струнке тіло, мені подобається, коли стирчать тазові кістки, коли чітко видно вилиці і ключиці, коли випирають ребра».

Його хвороба почалася ще в школі - в перехідному віці він набрав вагу, потім вирішив її скинути. Коли ж хлопець привів своє тіло до ідеальної ваги, то не зупинився і став заглядатися на дуже худих людей, до яких і сам вирішив приєднатися.

«Почав пробувати різні дієти - сидів на воді, голодував, зривався, позбавлявся від їжі шляхом штучної блювоти. Але я йду до своєї мети і не зупинюся ні перед чим», - говорить Олександр і резюмує, що його мета - 34 кілограми при зрості 155 сантиметрів.

Психолог Алевтина Шевченко впевнена, що цей випадок - яскравий приклад психічного розладу, і додає, що сама не взялася б за такого пацієнта. Крім того, вона дає цікаве пояснення процесу: «Анорексія - сучасний і модний спосіб ненавидіти себе і боротися зі своїм тілом. Раніше чоловіки знищували себе «по-чоловічому», наприклад, алкоголізмом, а сьогодні все змінюється».

Своє пояснення явищу дав і головний редактор порталу Playing Fashion Роберт Міщенко. Він упевнений, що чоловіча худорба - щось із галузі альтернативної моди.

У класичній же все ще по-старому: «Чоловік повинен бути сильним, у формі, з щетиною і впевненим поглядом. А якщо чоловік страждає на анорексію, значить, його погано годують».

Не згодна з ним стиліст Стася Монастирська - вона впевнена, що нині стандарт ламається. «Нові чоловічі тренди крутяться навколо моделей, млосно крокуючих по подіуму в лосинах, але ніяк не навколо справжніх чоловіків, яких залишилося мало», - говорить Стася.

Як приклад вона наводить Джеремі Джіллітцера, чоловіка-модель, який помер у 38 років при вазі 30 кг.

Варто відзначити, що ніде в світі немає ніяких точних даних щодо кількості хворих на анорексію чоловіків. Майже всі дослідження сфокусовані на жінках. На думку дієтолога Оксани Скіталінскої, така новоявлена ​​мода - згубна. На відміну від аналогічних жіночих розладів, чоловічі майже завжди призводять до незворотних наслідків.

З цим згодна і психолог Шевченко: основна проблема лікування анорексіков в тому, що для роботи з психологом потрібна особиста мотивація, а у хворих чоловіків її немає-вони не усвідомлюють проблему.