Жіночий консорціум України - це об’єднання, засноване жіночими громадськими організаціями, для забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та благополуччя дітей в Україні.

БІЛЬШЕ

Як змінилася українська жінка за 150 років

Українські соціологи вирахували портрет середньої українки – на жаль, ніші жінки старішають, більше працюють і менше народжують.
 
Це не індійська богиня Шива, а звичайна українка. 150 років тому вона мала 4-х дітей, поралась по дому, працювала на городі і в полі, і неабияк шанувала свого чоловіка – патріарха роду. Головним завданням жінки було материнство, звідси і тогочасні канони краси.
 
«Жінка, вважалося, повинна була бути такою собі пампушкою, вважалося, що це краще і для дітонародження, і для всього решти. А от від початку 20 століття мода змінилася – стала модною худорлявість, коротка стрижка, з'явився, можна сказати, унісекс», – каже історик, антиквар Леонід Комський.
 
Унісекс став в нагоді і радянській владі. Жінка – товариш і колега по роботі. Дітей меншає, обов’язків більшає. Це добре видно на повоєнних плакатах. На піку моди – короткі зачіски і спортивні форми. Все це реальні люди, каже художниця Ірина Вештак-Остроменська – мами, кохані і доньки митців. Однак всі вони змальовані згідно з канонами КПРС – колгоспниці, сталеварки, «підкорювачі» цілини.
 
«На першому місці у радянської української жінки була робота, на другому місці – це була родина, якщо у відсотковому відношенні подивитися, то 10 відсотків – жінка з дитиною», – каже художник, директор галереї Ірина Вештак-Остроменська.
 
А це – наша сучасниця, середньостатистична українка. Згідно з кропіткими підрахунками соціологів, їй – 42 роки, в неї 1 дитина, кілька робіт, вона гуманітарій і заробляє значно менше за чоловіка. Людині, що любить попоїсти, в такому графіку не вижити, тому в моді тендітні і худорляві жінки. Тому у розкладі сучасної українки – дієти, салони краси, робота, школа, а ще походи в галереї та театри.
 
Олена Саломатіна в такому графіку живе останні 10 років. Вона – яскравий приклад нашої сучасниці українки, от тільки за віком трохи не дотягує. Фото сина на столі, десятки людей у підпорядкуванні і ні хвилини вільного часу. Втім, багаторука Шива може їй лише позаздрити – Олена встигає і вдома, і на роботі. А ще – ходить в театр, читає книжки, водить авто і слідкує за собою. Її секрет у вмінні правильно розподіляти обов’язки.
 
Однак, хоч сучасні жінки і роблять сім справ одночасно, інколи вони мріють про надійне плече, яке вигуляє дітей, прибере вдома і подасть каву у ліжко. Напевно тому свято 8 березня пережило СРСР, фемінізм та емансипацію. Адже це єдиний день, коли сильні українські жінки можуть відчути себе слабкою статтю.


Джерело: ICTV 09 березня 2012


Тегиукраїнська жінка,   соціологія

Додати коментар   Коментарi (0)

НАШІ ПРОЕКТИ

Альтернативна доповідь про впровадження Конвенції ООН про права дитини, підготовлена дітьми

 

Гуманітарна допомога в Сумській області родинам внутрішньо переміщених осіб

Сумщина – один із тих українських регіонів, що дуже потерпає від агресії РФ, чия армія обстрілює прикордоння регіону практично щодня. Як наслідок обстрілів – відсутність електрики, тобто світла і тепла, що особливо взимку є неабиякою проблемою, особливо для родин із дітьми. Саме тому Сумщина під пильною увагою нашої команди, бо попри все регіон ще й приймає внутрішніх переселенців.
 

Альтернативний звіт про дотримання Україною положень Конвенції ООН про права дитини за період з 2011 по 2018 роки (від коаліції неурядових організацій)

Альтернативний звіт про реалізацію Україною положень Конвенції ООН про права дитини є результатом спільної роботи експертів громадського сектору в сфері захисту прав дитини. Документ містить актуальну інформацію про виконання Україною положень Конвенції ООН про права дитини за період, що пройшов з моменту отримання Україною рекомендацій Комітету ООН з прав дитини стосовно розгляду останнім зведеної третьої та четвертої державної доповіді (2011 рік) по 2018 рік включно.
 

Голоси дітей – проти насильства щодо дитини

Слова дітей з усього світу про попередження насильства щодо дитини відобразились на сторінках книги " Голоси дітей - проти насильства щодо дитини".