У Киргизстані годувальниками сім'ї стали жінки-гастарбайтери

У Киргизстані годувальниками сім'ї стали жінки-гастарбайтери. За даними офіційної статистики, вони становлять 14% від усіх приїжджих. За оцінками експертів UNWOMEN, частка жінок - не менше 30%. У більшості з них немає медичних документів, тому вони не можуть проходити повноцінне обстеження в російських клініках.

"У Киргизстані дівчата дуже рано виходять заміж. А незабаром після весілля відправляються на заробітки за кордон, оскільки більшість населення в першу чергу цікавлять не сім'я і діти, а де і як заробити, - говорить голова громадської організації "Ала-Тоо аялдари" Жаміля Бегіева . - Молоді жінки працюють, часто, нелегально, по 14 годин, а то й більше. Вони виконують важку роботу нарівні з чоловіками. І втрачають здоров'я. До нас звертаються за допомогою багато дівчат-гастарбайтерів. Хочу звернутися до батьків, щоб вони не відправляли своїх дочок на роботу в Росію та інші країни хоча б до закінчення школи".

Заклопотаність висловлюють і експерти Центру соціальних досліджень Американського університету в Центральній Азії, які за підтримки міжнародної організації HelpAge International в регіонах республіки провели спеціальне дослідження щодо впливу міграції на сімейні стосунки. Вони виявили незвичайну тенденцію: якщо раніше в сім'ї всі надії покладалися на синів, то тепер роль годувальників нерідко виконують дочки. Причому число жінок-працівниць неухильно зростає.

За словами директора Департаменту держполітики у сфері виховання, додаткової освіти і соціального захисту дітей РФ Аліни Левитської, серед сиріт з'являється все більше дітей мігрантів. І в цих дітлахів, як показує практика, мало шансів бути усиновленими.

"Найбільш проблемні міста, в яких стрімко збільшується число дітей мігрантів, які залишилися без піклування батьків, - це Сочі, Москва і Петербург, - пояснює Аліна Левітська. - У регіональному банку даних - понад 5 тисяч дітей-сиріт, у тому числі діти мігрантів. Це вихідці з Киргизстану, Казахстану, Туркменії, Таджикистану, Молдови. Росіяни рідко забирають цих дітей. Єдиний шанс для них знайти нову сім'ю - міжнародне усиновлення. Але така можливість приїжджим дітям випадає дуже рідко".

Дослідниця з Цюріхського університету Сюзан Тіем, яка протягом півроку простежувала основні міграційні траєкторії громадян Киргизстану, також прийшла до невтішного висновку. Вона інтерв'ювала киргизів в Алмати і Москві. Паралельно проводила опитування членів їх сімей, які залишилися в селах, глав айил окмоту, вчителів шкіл та соціальних працівників.

"Міграція порушила традиційну структуру сімейних відносин, в яких основний годувальник - чоловік, - каже Сюзан Тіем. - Сьогодні в Киргизстані великий відсоток жінок мігрують у пошуках заробітку, вони нарівні з чоловіками вносять свій вагомий внесок у сімейний бюджет. Більш того, в деяких сім'ях це навіть заохочується. По-перше, вважається, що дамам-гастарбайтерам легше знайти вакансію і їм більше довіряють роботодавці. По-друге, родичі, що залишилися впевнені, що всі зароблені гроші їх "відряджений" сумлінно переправить додому".

За словами швейцарської дослідниці, в деяких обстежених родинах відразу кілька родичів перебувають за кордоном, причому працюють в різних місцях. Наприклад, в декількох містах Росії і Казахстану.

"Багато жінок-домогосподарки мені зізнавалися, що не бачать особливої ​​вигоди від міграції чоловіків. По-перше, обтяжує постійна залежність від їх фінансових перерахувань. По-друге, з від'їздом подружжя у них додається клопотів по господарству, вони змушені самотужки виховувати дітей. А якщо чоловіки не повертаються додому на час збору врожаю, то жінкам доводиться брати на себе ще й цей обов'язок. Є й інша проблема: нерідко дружини мігрантів, що живуть в будинку свекрів, втрачають право самостійно приймати рішення", - говорить Сюзан Тіем.