У світових конфліктах винні чоловіки

Британські вчені знайшли винних у будь-яких конфліктах, які відбуваються на Землі - від сутичок футбольних фанатів до збройних зіткнень. Крайніми, звичайно, виявилися чоловіки, а точніше - їх невгамовна агресія. В процесі еволюції представники сильної статі навчилися чітко розмежовувати своє і чуже. До вихідців з іншого племені ставилися насторожено і навіть з ворожістю, що, втім, не заважало шукати собі наречених на чужій території.

Ця тенденція, за словами антропологів, лежить в основі міжплемінного насильства. Воно з'явилося, згідно із законами природного відбору, як результат змагання за партнерку, територію і статус. Досі примітивний вид суперництва проявляється в сучасних національних конфліктах, а також у сутичках кримінальних банд, уболівальників і релігійних фанатиків. Звертаючись до рідних реалій, мабуть, багато хто пригадає, як хлопчаками з одного двору ходили битися з сусідськими. Деякі, і подорослішавши, продовжують стояти на сторожі рідної території, цікавлячись у перехожих: "Ти з якого району?".

На відміну від чоловіків, жінки навчилися вирішувати конфлікти мирно, кажуть вчені. В ході еволюції у представниць прекрасної статі розвинулися доброзичливі почуття, оскільки основною їхньою задачею було оточити турботою дитину, в той час як чоловіки охороняли їх спокій.

Крім того, чоловіки міцніше асоціюють себе з плем'ям, а зараз з будь-якою соціальною, етнічною, релігійною чи іншою групою. Жінки не настільки схильні шукати собі місце у груповій ієрархії і можуть вільно переходити з одного соціального об'єднання в інше.

Відомо, що раніше, якщо дівчину брали в дружини з сусіднього села чи міста, вона переїжджала жити до чоловіка, тобто ставала членом його племені. Існував і звичай, подекуди він зберігся досі, згідно з яким наречений зі сватами повинні були буквально відбити наречену у її братів. Іноді билися до крові. Це релікт племінної свідомості, що зберігся з давніх часів.

"Подібну модель поведінки ми бачимо і у шимпанзе, наших найближчих родичів. Наприклад, самці постійно моніторять околиці володінь. Якщо самка з іншої зграї відбилася і зайшла на їхню територію, то її, швидше за все, візьмуть до себе. А якщо самець піде дуже далеко від своїх володінь, то його жорстоко поб'ють чи навіть уб'ють чужаки", - проілюстрував свою тезу професор Марк ван Вугт з оксфордського Інституту когнітивної та еволюційної антропології.

Вчений сповнений песимізму стосовно миру в усьому світі. "Рішення конфліктів донині залишається важкодосяжним. Ми ж не можемо поміняти образ думок, який створювався тисячоліттями", - поскаржився дослідник.