
Від домашнього насильства в Україні щороку гине близько тисячі жінок. Третина пацієнток травматологічних відділень – жертви побиття у сім’ї...
Автор: Високий замок
Від домашнього насильства в Україні щороку гине близько тисячі жінок. Третина пацієнток травматологічних відділень – жертви побиття у сім’ї...
Як розповіла керівник проекту “Консультаційний пункт для жінок, які потерпають від насилля у сім`ї” при благодійній організації “Регіональний центр соціальної адаптації” Ірина Гнат, щотижня сюди звертаються дві-три жертви домашнього насилля. Середній вік клієнток – 45-50 років. Крім фізичного, жінки дедалі частіше потерпають від економічного та психологічного насилля. “Жінки часто скаржаться, що чоловіки не дають їм грошей, – розповідає пані Ірина, – а коли виділяють певну суму, контролюють кожну витрачену копійку. – Буває, вимагають писати пояснення за кожну витрачену копійку. Це принижує жінку, їй доводиться постійно виправдовуватися, звітувати. Маємо багато випадків психологічного насильства. Зараз працюємо з жінкою, якій влаштував психологічний терор 18-річний син. Постійно вимагає гроші, грубіянить, навіть руку на неї піднімає”.
Аби оговтатися і розправити плечі, жертві насилля потрібно щонайменше півроку. Усе залежить від поведінки та бажання змінити своє життя. “Головне, щоб жінка не боялася. Побороти страх перед насильником — перший крок до успіху”, – запевняє Ірина Гнат.
Інколи жертви насилля на своїх кривдників пишуть заяви у міліцію, та марно. Пенсіонерка Любов Мельник регулярно звертається до правоохоронців. “Мій чоловік — домашній терорист, – плаче жінка. – Розлучилася із ним ще 15 років тому, а він далі не дає спокою. Нап’ється, дебоширить, погрожує. Вже три рази примусово лікувався у психлікарні. Щойно вийде за ворота — нап’ється і простягає кулаки за те, що здала у лікарню. Що ж це за лікування таке? Чому міліція нічого не робить? Чекають, поки буде кримінал?!”.
Дільничний Олег Нагачевський майже щодня має справу із домашніми дебоширами. “Зазвичай, це пияки, – каже пан Олег. – Нап’ються і починають качати права — матюкаються, розпускають руки. Всі заяви реєструю. Більшість із них автоматично потрапляють до суду. Усе закінчується штрафом. Часто його оплачують жінки, які написали заяву”.

21 серпня 2026 р.
В ніч проти 20 серпня російські агресори завдали масованого удару балістичними та крилатими ракетами по Києву та Київській області. Удень столицю знову атакували дрони, в результаті знову загинула людина. Загалом загинуло 17 людей та десятки отримали поранення.

19 серпня 2026 р.
30 липня, у Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, на Рівненщині говорили про те, про що особливо важливо пам’ятати під час війни: ризики насильства, експлуатації та торгівлі людьми зростають, а отже, захист прав жінок має бути постійним і системним.

3 серпня 2026 р.
У мережі Жіночого консорціуму України є організації, які разом із нею пройшли десятки років змін, реформ, перемог і нових викликів. Центр громадської активності «Синергія» із Чернівців – одна з них. Майже чверть століття співпраці, десятки спільних заходів і проєктів, але найцінніше тут не цифри.