
Сьогодні ми згадуємо дітей, чиї голоси назавжди забрала війна. 707 дитячих життів обірвала російська агресія. Пам’ятаємо кожну дитину. І не пробачимо.
Автор: Жіночий консорціум України
Джерело: https://wcu-network.org.ua/
Сьогодні ми згадуємо дітей, чиї голоси назавжди забрала війна.
Вони мали прокидатися до школи, а не ставати статистикою війни.
Вони мали мріяти про майбутнє, а не втрачати його під звуки сирен і вибухів.
707 дитячих життів обірвала російська агресія.
За кожною цифрою – мрії, обійми, сміх і ціле життя, яке мало тривати.
Їх більше не обіймуть батьки.
Пам’ятаємо кожну дитину. І не пробачимо.

16 вересня 2026 р.
Тема чергової зустрічі: «Три покоління під одним дахом: як побудувати безпечні кордони з бабусями й дідусями без війни в родині».

15 вересня 2026 р.
Є теми, які майже не потрапляють у медіа. Але це зовсім не означає, що їх не існує. 👀 Саме про такі історії говорили цього разу в НЕформальному клубі. Дівчата ділилися тим, про що їм самим було б важливо чути й читати частіше. Про речі, які можуть здаватися «не на часі», «незручними» або просто непомітними для інших. 🤔

10 вересня 2026 р.
Як налаштувати на школу одразу кількох дітей різного віку? Як не вигоріти, коли на тобі щоденні турботи про трьох, чотирьох, п’ятьох, а то й шістьох дітей? І де в усьому цьому знайти трохи часу на себе? І все це в умовах війни і постійних загроз! Про все це говорять фахівчині Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» з мамами і бабусями, які живуть у шелтері для ВПО «Червона Калина».