Неоплачувана домашня праця є серйозною проблемою в галузі прав людини. Так вважає Спеціальний доповідач з питання крайньої бідності Магдалена Сепульведа. Вона привернула увагу делегатів Генеральної Асамблеї ООН до того факту, що жінки, зайняті домашнім господарством, доглядом за дітьми, літніми та інвалідами, часто приречені на соціальну ізоляцію і бідність.
Автор: Центр новостей ООН
Неоплачувана домашня праця є серйозною проблемою в галузі прав людини. Так вважає Спеціальний доповідач з питання крайньої бідності Магдалена Сепульведа. Вона привернула увагу делегатів Генеральної Асамблеї ООН до того факту, що жінки, зайняті домашнім господарством, доглядом за дітьми, літніми та інвалідами, часто приречені на соціальну ізоляцію і бідність.
«У всьому світі жінки і дівчатка присвячують неоплачувані праці по догляду набагато більше часу, ніж чоловіки. Це нерівномірний розподіл важкого тягаря неоплачуваної праці перешкоджає більш широкій участі жінок у професійній діяльності, що позначається на продуктивності праці, економічному зростанні і зусиллях зі скорочення масштабів бідності», - сказала Магдалена Сепульведа у своїй доповіді, представленій делегатам Третього комітету 68-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Вона закликала уряди визнати важливу роль жінок, зайнятих роботою вдома (приготування їжі, прибиранням, прання, доставка води, збвр деревини, догляд за дітьми, інвалідами та літніми членами сім'ї і т.д.)
Представник ООН підкреслила, що нерівномірний розподіл обов'язків, навантаження у зв'язку з виконанням неоплачуваної роботи з догляду та небажання звертати увагу на таку діяльність підривають гідність жінок, перешкоджають здійсненню ними певних прав людини.
У цьому зв'язку Магдалена Сепульведа у своїй доповіді виклала цілий ряд рекомендацій з розширення соціальних, політичних та економічних прав і можливостей жінок, зайнятих важкою неоплачуваної роботою.
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
