Американська компанія «Уол-март» (Wal-mart) - найбільша роздрібна торговельна мережа у світі - опинилася в центрі гучного скандалу щодо дискримінації за статевою ознакою. Верховний суд США почав розгляд колективного позову, поданого від імені 1600000 співробітниць компанії, які стверджують, що їм платять менше і просувають по кар'єрних сходах рідше, ніж колег-чоловіків. У деталі вникав The New Times
Ця історія почалася 13 років тому: Бетті Дьюкс, звичайна продавщиця магазину «Уол-Март» у Піттсбурзі, невеликому каліфорнійському місті на схід від Сан-Франциско, прийшла з обідньої перерви і отримала прочухана від менеджера, нібито за запізнення. Їй стало прикро: вона якщо і затрималася, то буквально на хвилину. Але ж її колеги-чоловіки спізнювалися регулярно, але їм ніколи нічого за це не було. Чоловіків у магазині працювало мало, але їм, за спостереженням Бетті, діставалися всі блага: і дисциплінарні поблажки, і підвищення зарплати, і висунення на керівні пости. Жінкам залишалися образи, безправ'я, сальні жарти і домагання.
Бетті вирішила боротися з несправедливістю і звернулася до юриста. Адвокат об'єднався з колегами в інших містах, у яких на руках були аналогічні позови жінок-співробітниць «Уол-Марта». Так зібралася «чудова сімка» позивачок, які кинули виклик відомій роздрібній мережі. І почався гучний судовий процес, який пішов з інстанції на інстанцію, стикаючись з постійними процедурними перешкодами, затримками і переносами. Але в найближчі місяці в нескінченній справі все-таки повинна бути поставлена крапка: Верховний суд (ВС) США вже провів попередні слухання у справі «Дьюкс проти «Уол-Март».
Семеро сміливих
За 13 років позивальницям вдалося досягти чимало: суди чотирьох ступенів винесли рішення на їхню користь, притому що «чудова сімка» взяла на себе право судитися від імені всіх жінок, що працювали в системі «Уол-Марта» з 1998 року по сьогоднішній день. Таких набралося майже 1,6 млн осіб. Керівництво «Уол-Марта», яке найняло потужний штат юристів, не здається: його адвокати намагаються довести, що такий колективний судовий позов (class-action suit) неправомірний: нехай, мовляв, судяться кожна за себе і будемо розбиратися з конкретними фактами дискримінації, якщо вони були.
Тим часом суди США щорічно приймають до розгляду колективні позови жінок, які зазнали дискримінації за ознакою статі. Більшість з цих справ врегульовуються в позасудовому порядку. Але справа «Уол-Марта» значно масштабніша, звідси і колосальний суспільний резонанс в Америці. Адже «Уол-Март» - не просто компанія, а найбільша в світі мережа магазинів, в яких продається все, від повсякденних продуктів харчування і одягу до електронної техніки і меблів. Дохід за 2010 рік - понад $ 408 млрд, за цим показником «Уол-Март» - компанія номер один у світі (відповідно до рейтингу «Форбс»), навіть нафтові колоси до неї не дотягують. Ось чому рішення Верховного суду США щодо «Уол-Марта», пише впливовий діловий журнал «Форчун», «затвердить авторитетний стандарт щодо оплати праці жінок та їх просування по службі».
Ціна питання велика, від рішення Верховного суду буде залежати, чи виплатить «Уол-Март» мізерну «поштучну» компенсацію декільком позивачам або десятки мільярдів всім своїм колишнім і нинішнім працівницям. Другий варіант навіть для багатої та успішної компанії може стати серйозним фінансовим ударом.
У день попередніх слухань перед будівлею Верховного суду у Вашингтоні пройшли масові демонстрації на підтримку сімки, що воює за справедливість. У числі організаторів маніфестацій були профспілки, жіночі, релігійні та правозахисні організації.
За «виродків» дадуть відповіді
Прихильники Бетті Дьюкс за ті роки, що ведуть свою боротьбу, створили в американській громадській думці цілком певний і вкрай непривабливий образ «Уол-Марта»: компанія часто обходить трудове законодавство, платить рядовим працівникам копійки (за американськими мірками), майже нікому з них не надає медичної страховки, забруднює навколишнє середовище і всіляко перешкоджає вступу персоналу до профспілки. Тих, хто агітує за профспілку або підтримує «баламутів» (таких, як сімка позивачів), "прибирають" під будь-якими приводами, у тому числі і надуманими.
Зі свого боку, адвокати «Уол-Марта» намагаються довести Верховному суду, що масові звинувачення роботодавця у дискримінації за ознакою статі в питаннях оплати праці та просування по службі безпідставні. Виступаючи на слуханнях у ВС, адвокат «Уол-Марта» Теодор Бутрос говорив про те, що неможливо виявити дискримінацію щодо півтора мільйонів чоловік, які займали 170 різних посад. Кожен випадок треба розглядати індивідуально, закликав адвокат, мабуть, добре розуміючи, що це неможливо.
Бутрос також доводив членам Верховного суду, що неможливо зовсім виключити окремі випадки дискримінації в рамках гігантської системи, що складається з 8500 магазинів в 15 країнах. За словами адвоката, керівництво корпорації енергійно виступає проти дискримінації, в офіційних правилах компанії вона заборонена, і тому можуть мати місце лише окремі її випадки. У сім'ї, мовляв, не без виродка ...
Адвокат позивачів Джозеф Селлерс протиставив цій лінії захисту свою логіку: «виродків» треба тримати під контролем, а компанія цього не робила. «Уол-Март», - сказав він, - надав своїм менеджерам право безконтрольно діяти на свій розсуд, і вони використовували це право для того, щоб платити чоловікам більше, ніж жінкам». Є у адвоката Селлерса пояснення і чому позов колективний: «Ми стикаємося з випадками дискримінації жінок в «Уол-март» у кожному куточку країни. Але більшість співробітниць працює з погодинною оплатою, у результаті вони отримують близько $ 11 тис. на рік. Цього навряд чи вистачить на те, щоб самостійно подати позов проти найбільшого роботодавця у світі».
Сиди, Мері, вдома!
У складі американського Верховного суду дев'ять суддів, довічно займають «вищу лаву». Їх призначає президент і затверджує Сенат. Серед них - ставленики і лібералів, і консерваторів. Останні в нинішньому складі мають більшість - п'ять з дев'яти місць, до того ж посаду голови ВС займає призначений Бушем-молодшим консерватор Джон Робертс.
Експерти прогнозують, що рішення по суті справи буде винесено, швидше за все, влітку цього року. Більшість коментаторів ставить на перемогу «Уол-Марта». За даними «Нью-Йорк таймс», Верховний суд під головуванням Робертса (з 2005-го по теперішній час) виносив рішення на користь великого бізнесу в 61% випадків. А раніше, з 1953-го по 2005 рік, ВС займав аналогічну позицію лише в 42% випадків. За версією преси, не шанують консерватори і соціально активних жінок, сповідуючи принцип: сиділа б ти краще, Мері, вдома!
З іншого боку, на вирішення справи «Дьюкс проти «Уол-Март» може вплинути те, що з чотирьох лібералів у складі Верховного суду троє - жінки. Всі вони - Рут Бейдер Гінсбург, Олена Каган та Соня Сотомайор - з Нью-Йорка, міста, відомого «лівим ухилом» та передової роллю в боротьбі за права скривджених і пригноблених. «Усіх трьох жінок-суддів, - говорить Сьюзан Голдберг, директор Центру гендерно-сексуального права Колумбійського університету, - по праву вважають помірними лібералами і прихильниками жіночої рівноправності». Що, додає вона, «типово для Нью-Йорка, і Нью-Йорк цим пишається».
Тому не дивно, що в ході попередніх слухань жінки-судді проявили симпатію до позивальниць. Суддя Гінсбург заявила, що «Уол-Марту» належало перевіряти скарги про дискримінацію та припиняти їх, а якщо компанія цього не робила, вона повинна нести юридичну відповідальність.
Сім'ю треба годувати
Одну з позивачок, Едіт Гарана, в кінці 90-х відмовилися підвищити, віддавши перевагу кандидатуру чоловіка: «Ми, що подали цей позов, виступаємо від імені всіх жінок, які з тих чи інших причин не змогли цього зробити, але в кожної з них є ім'я і сім'я». Ще одна представниця «чудової сімки» Христина Квапноскі цитує свого колишнього менеджера з «Уол-Марта»: чоловіків, мовляв, просувають по службі і додають їм зарплату тому, що у них сім'ї, які треба годувати. «У той час, - каже Христина, - я була матір'ю-одинаком з двома дітьми. Моєму начальству не приходило в голову, що мені теж треба годувати сім'ю?!»
Всього з часу подачі колективного позову адвокати позивальниць отримали письмові свідчення 115 колишніх і нинішніх співробітниць «Уол-Марта». Ці жінки працювали у всіх куточках країни - від Аляски до Алабами. Вони засвідчили, що гендерна дискримінація постійно і повсюдно присутня в системі «Уол-Марта». Жінки складають в «Уол-марті» абсолютну більшість (80%), що типово для роздрібної торгівлі. Однак на керівному рівні статистика зовсім інша: серед «низового» менеджменту частка жінок не перевищує третини, а на топ-рівні не дотягує і до 10%. У середньому, за даними адвокатів позивачки, жінки «Уол-Марта» заробляють на $ 1100 в рік менше, ніж чоловіки, за аналогічну роботу. Це при тому що середня зарплата продавця «Уол-Марта» - $ 18 тис. на рік: вельми скромні, за американськими мірками, гроші ...
У США подача колективного позову - буденна в юридичній практиці справа. Американським адвокатам вони дуже вигідні: компенсаційні виплати по таких справах становлять багато мільйонів, а часом і мільярди доларів. При цьому практично завжди адвокат позивачів працює за схемою contingent fee: немає виграшу - немає оплати. Зате якщо справа виграна, адвокату дістається солідний гонорар - зазвичай третина від присудженої суми. Тому дуже часто адвокати самі організовують колективні позови від імені своїх клієнтів.
З тих пір, як в Америці в 1963 році був прийнятий Закон про рівну оплату праці, а в 1964-му - Закон про цивільні права, саме колективні позови є головною зброєю «маленьких людей» в їхній боротьбі проти корпоративного беззаконня.
