Соціологічна лабораторія НОВАК спільно з Білоруським інститутом стратегічних досліджень (BISS) опитала білорусів щодо того, як вони ставляться до проблеми гендерної рівності. Опитування проводилося за репрезентативною загальнонаціональною вибіркою, обсяг вибіркової сукупності - 1071 респондентів.
Перше з питань, які були в анкеті: «Як, на вашу думку, жінки в Республіці Білорусь мають чи не мають рівні з чоловіками права і можливості в сфері трудової діяльності (прийом на роботу та звільнення, розмір заробітної плати, кар'єрний ріст)?». Позитивно відповіли на це питання 46,5% чоловіків і 29,1% жінок. Вважають, що гендерної рівності немає 6,7% білоруських чоловіків і 11,9% жінок.
В цілому переважає точка зору, що юридично в РБ жінки і чоловіки рівні у сфері праці, але на ділі жінки програють в заробітній платі, у просуванні по кар'єрних сходах, в прийомі на роботу і т.д.
Однак, якщо подивитися на відповіді окремо чоловіків і окремо жінок, то неважко помітити досить істотну різницю між ними.Серед чоловіків домінує думка, що між жінками та чоловіками фактично досягнута повна рівність, тоді як жінки в своїй більшості схиляються до того, що гендерна рівність є більше на папері (юридично), а не в реальному житті. Крім того, серед жінок майже у два рази вище, ніж серед чоловіків, питома вага респондентів, які поділяють точку зору, що у сфері праці між чоловіками і жінками немає ні юридичного, ні фактичної рівності.
Друге питання стосувалося гендерної рівності у сфері політики та державного управління, і звучав так: «Як по-вашому, жінки в Республіці Білорусь мають чи не мають рівні з чоловіками права і можливості брати участь у політиці та державному управлінні: обиратися в парламент та інші органи влади, займати високі пости в уряді, керувати державними інститутами і т.д.?».
Цифри аналогічні тим, що були при відповіді респондентів на попереднє питання, про гендерну рівність у сфері праці: більше половини жінок вважають, що права і можливості жінок і чоловіків на участь у політиці та державному управлінні рівні тільки юридично, а фактично їх немає; чоловіки ж частіше вибирають варіант, що жінки і чоловіки і юридично, і фактично повністю рівні. Невелика (але досить симптоматична) різниця полягає в тому, що питома вага респондентів (і чоловіків, і жінок), які не знають, чи яким важко відповісти на запитання про політичну участь, майже в два рази вище, ніж питома вага респондентів, яким важко оцінити ситуацію у сфері праці.
Третє питання анкети стосувалося конкретних дій і рішень щодо забезпечення гендерної рівності: «Ви згодні чи не згодні з тим, що для забезпечення гендерної рівності в суспільстві необхідно ввести і суворо дотримуватися певних квот для жінок на виборах до представницьких органів влади всіх рівнів?»
Я к і слід було очікувати, чоловіки менше згодні з тим, щоб ввести квоти на виборах для жінок, самі жінки в більшості підтримують цю пропозицію.
Наведені дані опитування свідчать, що, якщо стан у сфері праці, професійної діяльності добре знайомий практично всім, і думка про нього склалося у переважної більшості респондентів, то становище у сфері політики та держу правління менш знайоме респонденатм.
