
Більшість сучасних психологів і психіатрів, що спеціалізуються на темі виховання дітей, виступають проти тілесних покарань. У битті дитини немає ніякого освітнього ефекту, але відносини з батьками будуть отруєні навічно. І все ж, у багатьох країнах світу до сих пір існує система покарання дітей (у тому числі і фізичного) – як удома, так і в школі.
Автор: etcetera.media
Більшість сучасних психологів і психіатрів, що спеціалізуються на темі виховання дітей, виступають проти тілесних покарань. У битті дитини немає ніякого освітнього ефекту, але відносини з батьками будуть отруєні навічно. І все ж, у багатьох країнах світу до сих пір існує система покарання дітей (у тому числі і фізичного) – як удома, так і в школі.
БИТТЯ – ПОЗА ЗАКОНОМ. Лупцювати дітей і застосовувати до них інші методи фізичного покарання заборонено на законодавчому рівні (як мінімум) у 44 країнах світу. Першою країною, яка ввела в 1979 році повну заборону на тілесні покарання, була Швеція.
При цьому в деяких державах розділяються питання тілесних покарань вдома і в школі. Наприклад, у країнах Скандинавії та Ірландії законодавчо заборонено карати дітей всюди, а в Британії – при забороні покарань у школі покарання вдома залишаються на совісті батьків.
Тілесні покарання до сих пір залишаються допустимими переважно в консервативних країнах, таких як Єгипет або Сирія. Разом з тим, у сучасному Сінгапурі покарання ротанговими палицями активно практикується для підтримання дисципліни серед школярів. Утім, карають тільки хлопчиків, а бити дівчаток тут категорично заборонено.
ЧИТАЙ КОРАН! За запізнення на урок навіть з поважної причини учневі в Пакистані доведеться читати Коран 8 годин підряд (відзначимо, що це правило стосується не тільки учнів, а й учителів). А за більш серйозні проступки тут можна отримати кілька ударів палицею.
ВУХА ВІДІРВУ. У М’янмі донині процвітають публічні тілесні покарання. За розмови на уроці, біг на перерві або невиконане завдання учнів б’ють при всьому класі тростиною по ягодицях, литках і руках. А якщо школяр дуже серйозно провинився, його змушують присідати зі схрещеними ногами, а вчитель при цьому тягне його за вуха.
КОНСЕРВАТИВНИЙ ПІДХІД. У Британії в 2011 році Консервативна партія країни пропонувала повернути тілесні покарання в школу. Мотивували це тим, що молоде покоління британців зовсім розперезалося і не визнає жодних авторитетів. Але зараз право на те, щоб карати дітей, британські вчителі не використовують.
ПОКАРАТИ БАТЬКІВ. У Франції дітей бити ніхто не буде, але їм може «влетіти» за непунктуальність батьків. Наприклад, якщо батьки забули вчасно забрати дитину зі школи, то їм загрожує штраф, а дитині – поставлять незадовільну оцінку з поведінки.
У ШКОЛУ – ВЛІТКУ. Існує покарання, якого в Німеччині побоюються і діти, і батьки – літня школа. Тих, хто пропускав уроки і не набрав потрібну кількість навчальних годин, «засуджують» до трьох тижнів щоденного відвідування школи під час літніх канікул. А оплачують це «задоволення» батьки.
ПОХІД ДО ПСИХОЛОГА. У деяких штатах США все ще існують тілесні покарання. Але все ж у більшості випадків найстрашнішим покаранням є відсторонення школяра від занять. При цьому батьків зобов’язують пройти з дитиною курс у психотерапевта, щоб розібратися в причинах його поганої поведінки.
ЯК У ГУЛАГУ. У Радянському Союзі тілесні покарання в школах офіційно були заборонені. Утім, заборона нерідко порушувався, особливо в трудових комунах, в дитячих установах системи ГУЛАГ і в дитячих виправних установах.
Учити дитину уму-розуму за допомогою «солдатського ременя» не гребували навіть найосвіченіші та ліберальні батьки. Прочуханкою, до речі, не обмежувалися: популярним видом покарання було викручування вух. Також дітей ставили в куток, а під коліна нерідко підсипали гречку або горох. Зараз це сприймається як витончені тортури, а в минулі роки таке покарання діти зазвичай терпіли мовчки.
ЯК В УКРАЇНІ? Фізично карати дитину в українських школах категорично заборонено. Максимум, що може загрожувати злісному хулігану – візит до директора або, в найбільш запущених випадках, виключення зі школи. Проте фізичні покарання дітей як і раніше практикуються в багатьох сім’ях.
До речі, широко відомий доктор Комаровський у 2016 році заявляв про те, що на агресію дитини необхідно відповідати агресією, і закликав до застосування фізичних покарань. Його заява викликала шквал емоцій у батьків, які розділилися на два табори: одні підтримали Комаровського, а інші – вважали подібну поведінку непедагогічною і такою, що принижує гідність дитини.

17 листопада 2026 р.
Осінь це не лише пора яскравих барв, золотого листя та затишку, а й чудова можливість зазирнути у світ власних почуттів, навчитися виражати емоції через творчість і відкрити для себе красу навколишнього світу. Саме тому команда Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» вирішила провести кілька творчих занять «Осінь у моєму серці: кольори настрою» для дітей віком від 5 до 10 років.

16 листопада 2026 р.
Чергова зустріч НЕформального клубу для підлітків почалась НЕстандартно. 😁Учасники зустрічі застали як наш маленький, але дуже відповідальний помічник-робопилосос закінчує прибирання. 😁Познімали відео, пораділи, що нарешті роботу можна віддати машині і відкрили засідання!

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.