
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, за час військових дій на Донбасі постраждало більше 5 мільйонів українців, з яких майже 2 мільйони – діти. Станом на початок 2015 року у Донецькій області проживало більше півмільйона дітей, більша частина з яких стала свідками військових подій, які розгорнулися в області. Як зазначила під час скайп-включення в Українському кризовому медіа-центрі у рамках пілотного проекту «Речник мирного життя» психолог Тетяна Шульга 11% цих дітей потребує глибинної психологічної реабілітації.
Автор: uacrisis.org
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, за час військових дій на Донбасі постраждало більше 5 мільйонів українців, з яких майже 2 мільйони – діти. Станом на початок 2015 року у Донецькій області проживало більше півмільйона дітей, більша частина з яких стала свідками військових подій, які розгорнулися в області. Як зазначила під час скайп-включення в Українському кризовому медіа-центрі у рамках пілотного проекту «Речник мирного життя» психолог Тетяна Шульга 11% цих дітей потребує глибинної психологічної реабілітації.
Таких дітей в області близько 100 тисяч. «Страх, порушення сну, агресія та роздратування – перші ознаки того, що дитина потребує психологічної консультації», – повідомила Тетяна Шульга. За її словами допомогу дітям війни варто надавати на двох рівнях. «У першу чергу – це діалог між батьками та дітьми. Таким чином ми проводимо роботу не лише з молодим поколінням, а й з їхніми батьками, аби розповісти їм як реагувати та виявляти підліткову депресію. По-друге, це робота з шкільними психологами та вчителями»,- розповіла психолог. Відтак, за рік у Слов’янську спільно з Національним університетом «Києво-Могилянська академія» за підтримки Міністерства освіти і науки та Мальтійською міжнародною службою допомоги провели тренінги для 400 шкільних психологів Донецької області. «Завдяки такій допомозі нам вдалося провести індивідуальні та групові заняття для більше 10 тисяч дітей та кількох тисяч викладачів шкіл», – зазначила Тетяна Шульга.
Паралельно допомогою дітям займаються волонтери молодіжної платформи міста Краматорськ «Вільна хата». «Ми працюємо за трьома напрямками. Перший – менторство. Ми займаємось самостійно пошуком родин, які постраждали у нашому місті від військових дій. Таким чином наразі ми працюємо з 5 родинами та з 14 дітьми цих родин. Другий проект – робота з місцевою педіатрією. Це зокрема центр «Опіка Сиріт». Ми надаємо продукти харчування, одяг та гігієнічне приладдя. По-третє, ми проводимо кінопокази та майстер-класи для місцевих інтернатів», – розповіла про діяльність платформи «Вільна хата» адміністратор Анастасія Славянська. Представниця наголосила, що отримати психологічну допомогу у «Вільній хаті» може кожен охочий.
Проте, головне – наголошують психологи та громадські активісти – вчасно виявити ознаки переживань у дітей, які стали свідками військових дій на Донбасі та звернутися за допомогою до спеціалістів. Адже у майбутньому існує великий ризик, що саме ці діти можуть стати жертвами, або агресорами, можуть бути неспроможні до самореалізації та занять творчістю.

17 листопада 2026 р.
Осінь це не лише пора яскравих барв, золотого листя та затишку, а й чудова можливість зазирнути у світ власних почуттів, навчитися виражати емоції через творчість і відкрити для себе красу навколишнього світу. Саме тому команда Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» вирішила провести кілька творчих занять «Осінь у моєму серці: кольори настрою» для дітей віком від 5 до 10 років.

16 листопада 2026 р.
Чергова зустріч НЕформального клубу для підлітків почалась НЕстандартно. 😁Учасники зустрічі застали як наш маленький, але дуже відповідальний помічник-робопилосос закінчує прибирання. 😁Познімали відео, пораділи, що нарешті роботу можна віддати машині і відкрили засідання!

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.