Заклад заснували ще за радянських часів, коли у Мінську не залишалося жодної школи з навчанням білоруською. На початку 90-х він вийшов з підпілля, навіть розміщувався в центрі столиці та був передовиком в освіті. А потім його знову заборонили. Учні навчаються то у приватних квартирах, то у підвалі церкви, а тепер ще й їздять зі столиці у село.
Автор: ТСН
У Білорусі діє заборонений ліцей, який діти відвідують, щоб навчатися рідною мовою та відчинити собі двері до Європи, йдеться у сюжеті ТСН.19:30.
Заклад заснували ще за радянських часів, коли у Мінську не залишалося жодної школи з навчанням білоруською. На початку 90-х він вийшов з підпілля, навіть розміщувався в центрі столиці та був передовиком в освіті. А потім його знову заборонили. Учні навчаються то у приватних квартирах, то у підвалі церкви, а тепер ще й їздять зі столиці у село.
"Іде негласна політика витіснення білоруської мови з усіх сфер і, в першу чергу, з освіти. Число білоруських шкіл зменшується. Колись було близько 90% перших класів, де діти починали навчання білоруською, а зараз їх залишилося 5%, якщо не менше", - розповів директор ліцею.
Він дуже не охоче розповідає про особливості навчання. Каже, щойно про них виходить якийсь матеріал, одразу ідуть розпорядження влади і чергові утиски. Тут поглиблено вивчають гуманітарні науки. Серед книжок - твори непопулярних у Білорусі авторів.
Існувати ліцею допомагають батьки. Коли відбувалися зйомки, одного з тат саме попросили подивитися, чому не гріють батареї.

17 листопада 2026 р.
Осінь це не лише пора яскравих барв, золотого листя та затишку, а й чудова можливість зазирнути у світ власних почуттів, навчитися виражати емоції через творчість і відкрити для себе красу навколишнього світу. Саме тому команда Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» вирішила провести кілька творчих занять «Осінь у моєму серці: кольори настрою» для дітей віком від 5 до 10 років.

16 листопада 2026 р.
Чергова зустріч НЕформального клубу для підлітків почалась НЕстандартно. 😁Учасники зустрічі застали як наш маленький, але дуже відповідальний помічник-робопилосос закінчує прибирання. 😁Познімали відео, пораділи, що нарешті роботу можна віддати машині і відкрили засідання!

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.