З кожним гучним секс-скандалом в рекламній індустрії чоловікам все складніше віджартовуватись. Та й небезпечно для кар'єри, як показали відставки низки топ-менеджерів. Поки розпалювалися пристрасті, Американська асоціація рекламних агентств (4A's) провела власне розслідування того, в якому становищі перебувають жінки-рекламісти. Результати представила глава галузевої організації Ненсі Хілл.
Автор: proreklamu.com
З кожним гучним секс-скандалом в рекламній індустрії чоловікам все складніше віджартовуватись. Та й небезпечно для кар'єри, як показали відставки низки топ-менеджерів. Поки розпалювалися пристрасті, Американська асоціація рекламних агентств (4A's) провела власне розслідування того, в якому становищі перебувають жінки-рекламісти. Результати представила глава галузевої організації Ненсі Хілл.
Саме Хілл неодноразово заявляла, що сексизм і расизм є звичайними явищами для індустрії. Зокрема, вона закликала керівників усунути різницю в зарплатах чоловіків і жінок. Інтерв'ю вже колишнього президента Saatchi & Saatchi Кевіна Робертса нагадало, що попереду ще багато роботи, сказала гендиректор 4A's.
У 2012 році жінки забезпечували 80% споживчих витрат, при цьому тільки в 3% випадків посаду креативного директора займали представниці слабкої статі. З того часу частка жінок збільшилася, але до рівності ще дуже далеко. До того ж ринку не вистачає жінок - зразків для наслідування і наставників. Як повідомили 70% жінок-креаторів, вони ніколи не працювали з креативними директорами своєї статі.
Незважаючи на статистику, лідери індустрії відмахуються від проблеми гендерної нерівності, розглядаючи випадки утисків як поодинокі. Вони не вірять, що таке може статися в їх компанії або може статися взагалі.
Тим часом опитування показало, що більше половини жінок хоча б раз стикалися з сексуальними домаганнями. Третина респонденток (33%) не отримали бажаної посади або підвищення через дискримінацію, а 42% з цієї ж причини були відсторонені від прийняття рішень.
Стать - частіше за інші атрибути - змушувала жінок відчувати себе вразливими (39%) або дуже уразливими (15%) на роботі. Майже дві третини опитаних (40%) частково згодні з тим, що вони стикалися з дискримінацією, але усвідомлення цього прийшло до них тільки зараз. Ще 19% абсолютно впевнені в тому, що бували в такій ситуації.
Хілл, зокрема, похвалила агентства IPG, де почали проводити тренінги по боротьбі з неусвідомленими упередженнями та впроваджувати практику «сліпих резюме». 4A's також рекомендує створити посаду Chief Diversity Officer - директора, який би відповідав за проведення політики мультикультуралізму та недискримінації.
Нагадаємо, Кевін Робертс втратив роботу через некоректне висловлювання на адресу жінок, а його колега, колишній глава JWT Густаво Мартінес поплатився за дискримінацію жінок, чорношкірих і євреїв. Глава агентства Campbell Ewald Джим Палмер був відправлений у відставку після розсилки запрошення на «День Гетто», де гостям обіцяли музику чорних нетрів, наркотики і повій.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».