Чи справді діти стають гіперактивними через споживання цукру

Думка про те, що цукор впливає на поведінку дітей, вперше з'явилася у медичній літературі в 1922 році. Згодом вона поширилась масами завдяки книзі доктора Бена Фінгольда "Чому ваша дитина гіперактивна".

У книжці розповідалось про хлопчика-бешкетника, чию погану поведінку прив'язували до надмірного вживання солодощів та цукрів. Деякі дослідники підтримували цю теорію, повідомляє The New York Times.

Вони вважали, що високий вміст цукрів викликає сплеск секреції інсуліну, тим самим провокуючи вироблення адреналіну та впливаючи на гіперактивність.

Але згодом вчені поставили під сумнів цю теорію, й остаточну відповідь на це питання дали ще у 1994 році. Група вчених провела масштабне дослідження, залучивши до нього дітей дошкільного віку. Фахівці виявили, що цукор не впливає на поведінку дітей та їхні когнітивні функції.

Попри те, що цю теорію спростували вже декілька разів, багато батьків досі вважають її правдивою. Але в цьому є і переваги, адже обмежити кількість споживання цукрів є хорошою ідеєю.

Хоч зменшення кількості цукру не впливає на поведінку, споживання його у великих кількостях є фактором ризику ожиріння, діабету 2 типу та серцевих захворювань.