
На сьогоднішній день, за даними Світового банку, в Білорусі працює 70% чоловіків і 62% жінок у віці від 15 до 64 років. Іншими словами, чоловіки і жінки представлені на ринку праці майже на рівних. Чи означає це, що нам вдалося повністю подолати гендерну дискримінацію, і на білоруському ринку праці баланс повністю дотриманий? На жаль, це твердження не зовсім вірне. Заробітки жінок в Білорусі на 26% нижче, ніж заробітки чоловіків. Слід зазначити, що і в більшості розвинених країн зберігається розрив у заробітних платах, однак він не настільки великий, як у Білорусі, і становить у середньому 20%.
Автор: tut.by
Однією з умов успішної роботи економіки є відсутність дискримінації будь-яких груп населення. Адже люди, чиї економічні права обмежені не можуть повною мірою реалізуватися і розкрити свій потенціал. Розглянемо це на прикладі рівності чоловіків і жінок.
Успішна боротьба з гендерною дискримінацією в XX столітті, яка дозволила жінкам вийти на ринок праці, стала потужним драйвером економічного зростання багатьох країн. У Білорусі також давно звикли до того , що жінки беруть участь в економічному житті країни практично на рівних з чоловіками. Така ситуація склалася в країні після закінчення Другої світової війни. Активний вихід жінок на ринок праці в повоєнні роки був багато в чому вимушеним, і все ж його результати пішли на благо розвитку економіки. У країні чимало талановитих жінок- лікарів, вчених і керівників, які у разі збереження старих гендерних стереотипів були б змушені залишатися в ролі домашніх господинь.
На сьогоднішній день, за даними Світового банку, в Білорусі працює 70% чоловіків і 62% жінок у віці від 15 до 64 років. Іншими словами, чоловіки і жінки представлені на ринку праці майже на рівних. Чи означає це, що нам вдалося повністю подолати гендерну дискримінацію, і на білоруському ринку праці баланс повністю дотриманий? На жаль, це твердження не зовсім вірне. Заробітки жінок в Білорусі на 26% нижче, ніж заробітки чоловіків. Слід зазначити, що і в більшості розвинених країн зберігається розрив у заробітних платах, однак він не настільки великий, як у Білорусі, і становить у середньому 20%.
Почасти збереження різниці в заробітках можна пояснити тим, що природні відмінності в поведінці між чоловіками і жінками диктують їх становище на ринку праці. Так, чоловіки як істоти, більш схильні до ризику і менше бояться втрат, частіше стають підприємцями. Саме завдяки любові до ризику вони більш успішні не тільки в ролі бізнесменів, але і в ролі менеджерів . З іншого боку, жінки більш успішні в дипломатії та вирішенні конфліктів . Як показують експериментальні дослідження, при проведенні переговорів жінки більш альтруїстичні і налаштовані на пошук взаємоприйнятного компромісного рішення. Чоловіки ж, як правило, більш егоїстичні і схильні підходити до спірного питання з позиції сили. Таким чином, залучення жінок на роль переговірників з вирівнюванням дисбалансу по заробітках могло б значно поліпшити ситуацію у сфері розвитку бізнесу.
Особлива роль у жінок і в економічному розвитку. Багато міжнародних організацій , які займаються боротьбою з бідністю в країнах, що розвиваються, наприклад, Світовий банк, у своїх дослідженнях відзначають , що жінки розпоряджаються фінансовою допомогою більш розумно, ніж чоловіки. Наприклад, якщо в бідній сім'ї рішення приймає чоловік, фінансова підтримка з великою ймовірністю буде витрачена на споживання. А от якщо рішення приймає жінка, гроші підуть на те, що можна охарактеризувати як інвестиції. Жінки оплатять щеплення або навчання в школі для дітей, будуть відкладати гроші для великої покупки в майбутньому. Тому фінансова підтримка сім'ям, на чолі яких стоять жінки, є набагато більш ефективною в довгостроковому періоді. Грунтуючись на висновках досліджень, міжнародні організації все частіше надають фінансову допомогу бідним сім'ям одночасно з кампаніями щодо підвищення ролі жінок у прийнятті сімейних рішень.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».