Чоловіки частіше скаржаться на службові сексдомагання, ніж жінки, – експерт

З понад 1500 судових рішень, які доступні у Єдиному реєстрі судових рішень, виявлено тільки 60, в яких є словосполучення «сексуальне домагання». З них тільки – 17, які стосувалися домагань безпосередньо чи опосередковано на робочих місцях. І з цих сімнадцяти – 13 – це позови чоловіків з вимогою спростувати недостовірну інформацію та відшкодувати їм моральну шкоду за надумані домагання, яких вони не вчиняли.

Про це  10 березня, під час прес-конференції на тему: «Дискримінація за ознакою статі в судах. Результати моніторингу судових рішень з питань захисту від ґендерної нерівності», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомила юрист, адвокат ГО «Центр «Жіночі перспективи», керівник проекту «Забезпечення принципу ґендерної рівності та недискримінації при здійсненні правосуддя в Україні» Галина Федькович.

- Тобто близько 60 відсотків справ – це є позови осіб щодо яких були звинувачення у сексуальних домаганнях і котрі звернулися до суду з позовами, аби їх права були захищені. Оскільки таким розповсюдженням інформації про вчинені ними сексуальні домагання було порушено їхнє право про захист честі, гідності та ділової репутації, - каже вона.

За словами юриста, у двох справах жінки подавали зустрічний позов.

- Це означає, що в нас проблема сексуальних домагань залишається прихованою, що жінки не звертаються з такими проблемами до правоохоронних органів та до суду, зважаючи на тиск стереотипів, які є в нашому суспільстві. Тобто у нас вважають, що жінка сама винна, що вона провокує на такі дії, - зауважила Галина Федькович.

Юристи наголосили, що суди не задовольняли позови чоловіків, якщо приводом для нього було звернення жінки в компетентні органи і завдання цим йому моральної шкоди.

- Кожна особа має право на звернення до компетентних органів за захистом своїх прав. І інформація, надана в такі органи, не може вважатися розповсюдженням інформації, незважаючи на те – достовірна вона чи ні. Однак, у випадках, коли жінки, які були жертвами сексуальних домагань, розповіли іншим працівникам і ті були допитані судом, як свідки, це вже кваліфікується як передача інформації третім особам. І тут в багатьох справах суд зобов’язав відповідачку спростувати інформацію та сплатити певну суму моральної шкоди. Хоча були випадки, коли суди і тут відмовляли, - каже юристка.

Юрист нагадала, що з 2006 року в Україні діє Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків», в якому є норми, що передбачають захист від сексуальних домагань на робочому місці. Там також прописані обов’язки працедавців про недопущення цих сексуальних домагань. А в 2012 році були внесені зміни, які вимагають, щоби докази надавав саме відповідач.

Також Федькович зауважила, що в жодній з цих справ не було посилань ані суду, ані сторін на Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків», ні на норми європейської конвенції з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок.

Довідка

Моніторинг судових рішень з питань захисту від ґендерної дискримінації проводила ГО «Центр «Жіночі перспективи» за підтримки проекту USAID «Справедливе правосуддя».

У рамках проекту було проаналізовано майже 1 500 судових рішень у цивільних, кримінальних та адміністративних справах.

Окрім того, було організовано фокус-групи із суддями та адвокатами, в яких обговорили проблеми захисту від дискримінації за ознакою статі у судах.

Аналіз судових рішень, зокрема, показав, що, незважаючи на те, що Закон України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» діє з 2005 року, судова практика із застосування норм цього закону є незначна – лише 132 судових рішення містять посилання на цей закон.

Норми закону про захист від сексуальних домагань практично не застосовують, а майже 80% справ, пов’язаних із сексуальними домаганнями на робочому місці, стосуються позовів від чоловіків, яких звинувачували в сексуальних домаганнях. Саме чоловіки вимагали захисту своєї честі, гідності, ділової репутації, визнання інформації про вчинення сексуальних домагань недостовірною, а також її спростування та відшкодування моральної шкоди.

Проект USAID «Справедливе правосуддя» працює в Україні з жовтня 2011 року. Мета проекту – сприяти утвердженню верховенства права в Україні через підтримку судової реформи, підвищення рівня прозорості та підзвітності судової системи, поліпшення обізнаності громадян із діяльністю судової системи та зростання довіри суспільства до судової влади.