
Штучний інтелект зумів виділити основні стереотипи про жінок, расові меншини та старіння й те, як вони конструюються та посилюються у фільмах.
Автор: osvita.mediasapiens.ua
Штучний інтелект зумів виділити основні стереотипи про жінок, расові меншини та старіння й те, як вони конструюються та посилюються у фільмах.
Лабораторія інженерної школи аналізу та інтерпретації сигналів Вітербі при університеті Південної Каліфорнії розробила інструмент, який автоматично проаналізував майже 1000 сценаріїв. В систему завантажили більше 53 тисяч діалогів із тисяч сценаріїв на Daily Script і IMSDb, за участю понад 7 тисяч персонажів. Виявилося, що персонажі-чоловіки говорили в фільмах більш ніж в два рази частіше, ніж жінки: на чоловіків припало 37 тисяч реплік, тоді як на жінок - всього 15 тисяч. Окрім того, в проаналізованій базі фільмів жінки виконали 2 тисячі ролей, а чоловіки - 4,9 тисяч.
Також вчені проаналізували, хто входить в знімальні групи. Режисери-чоловіки в 12 разів частіше знімають фільми, чоловіків-сценаристів в сім разів частіше залучають до проектів, а чоловіків-продюсерів в три рази більше, ніж жінок. Водночас на посаді директора з кастингу жінки працюють в два рази частіше. При цьому дослідники підкреслили, що це ніяк не впливало на стать підопічних акторів і персонажів.
Система також змогла проаналізувати зміст діалогів, які відбуваються між пероснажами. Так, персонажі-жінки здебільшого мають більш позитивні та емоційні репліки, пов’язані з сімейними цінностями. Чоловіки частіше розмовляють про досягнення, про смерть та використовують більше нецензурної лексики. Найбільше з усіх лаються темношкірі персонажі, а латіноамерінци частіше за інших говорять про секс і сексуальність. Також чим старший персонаж - тим частіше він говорить про релігію. Також старшим персонажам властива більш спокійна манера розмови. Також мова старших людей в кіно традиційно асоціюється з чоловічими персонажами.
Співавтор дослідження Аніл Рамакрішна (Anil Ramakrishna) вважає, що виправити таку нерівність у репрезентації чоловіків та жінок на екрані можна, залучивши до роботи більше сценаристок. «Сценаристи при виборі слів для діалогів свідомо чи підсвідомо погоджуються з встановленими нормами про гендерну приналежність», - зазначив дослідник. За його словами, коли жінки працюють в команді сценаристів, то жіночі персонажі в результаті з'являються на екрані на 50% частіше.
Нагадаємо, згідно з минулорічним дослідженням університету Маунт Сент Мері у Лос-Анджелесі, жінки утричі частіше оголюються в американському кіно, ніж чоловіки. 26% жіночих персонажів у сотні ліпших стрічок в американському прокаті у 2014 році були зображені оголеними, напротивагу 9% чоловічих персонажів.
Також дата-спеціаліст Амбер Томас (Amber Thomas) вирішила проаналізувати гендерну рівність на основі топ-10 найкасовіших фільмів 2016 року. У підсумку, лише 26% діалогів припадали на жінок.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».