На 1 січня 2011 року чисельність чоловіків у Білорусі склала 4 млн 408,2 тис. осіб (46,5% від загальної чисельності населення). На 1000 чоловіків у Білорусі припадає 1151 жінка. Три чверті чоловіків - городяни.
Автор: tut.by
На 1 січня 2011 року чисельність чоловіків у Білорусі склала 4 млн 408,2 тис. осіб (46,5% від загальної чисельності населення). На 1000 чоловіків у Білорусі припадає 1151 жінка. Три чверті чоловіків - городяни.
Майже кожен шостий чоловік має вищу освіту (17,6% від загальної чисельності чоловіків у віці 15 років і старше). На 1000 чоловіків припадає 176 чоловіків з вищою освітою, в той час як на 1000 жінок припадає 199 жінок, що закінчили вуз.
Згідно середньостатистичному портрету, середній вік чоловіків - 37 років. Це на 5,2 року менше середнього віку жінок.
Чоловіки вмирають надто рано
Різниця у тривалості життя в 2010 році склала майже 12 років (чоловіки - 64,6 років, жінки - 76,5 років). За оцінкою ООН, природною різницею прийнято вважати 5 років.
Координатор проекту "Гендерний маршрут" Ірина Соломатіна зазначає при цьому, що в Білорусі чоловіки живуть на 11-15 років, а жінки на 5-10 років менше, ніж у розвинених країнах. А різниця в очікуваній тривалості життя чоловіків і жінок в Білорусі більше, ніж у будь-якій індустріально-розвиненій країні.
- Стан здоров'я населення має гендерний аспект. І саме з чоловіками відбувається щось, м'яко кажучи, не дуже добре, - констатує експерт. - Причому проблеми ці почалися ще в 1989-1994 роках, і про причини цього явища йдуть дебати. Можливо, це пов'язано зі споживанням алкоголю і зі стресами, пов'язаними з розпадом радянської системи. Проте не слід робити прямолінійний висновок, що перехід до ринкової економіки був головним фактором підвищення смертності у чоловіків.
У такій складній ситуації, вважає експерт, дуже поверхневими виглядають положення держпрограми щодо демографічної безпеки, що стосуються збільшення очікуваної тривалості життя в країні до 70 років.
- На мій погляд, набагато ефективніше (адже проблема вже в наявності) не планувати, а проаналізувати, чому вмирають чоловіки, вивчати які шкідливі фактори впливають на їхнє здоров'я. Можливо, треба щось міняти в організації білоруського охорони здоров'я, - припускає Ірина Соломатіна.
Ніхто не знає, чого хоче чоловік
Дані вибіркового обстеження домашніх господарств, яке щорічно проводиться Національним статистичним комітетом Білорусі, свідчать, що за останнє десятиліття частка чоловіків, що оцінюють стан свого здоров'я як гарний, зросла з 26,5% (на початок 2001 року) до 38,% (на початок 2011 року).
І все ж координатор програм Фонду ООН в області народонаселення (ЮНФПА) в Білорусі Тетяна Гаплічнік підкреслює, що питання здоров'я чоловіків залишаються дуже важливими.
- Ми мало знаємо про потреби чоловіків у сфері здоров'я, у тому числі репродуктивного, тому що вони традиційно не звертаються до лікарів, виходячи зі стереотипу, що про здоров'я повинна піклуватися тільки жінка.
Ірина Соломатіна вважає, що білоруські чоловіки переоцінюють якість свого здоров'я, соромляться зізнатися у власній слабкості, не вміють і не люблять просити про допомогу (ходити до лікарів).
- Таким чином, смертність чоловіків, скоріше за все, пов'язана не тільки з переходом до ринкової економіки, пияцтвом, а й з особливостями традиційної пострадянської ментальності, - підкреслює експерт.- Я маю на увазі нечутливість до факторів соціального і особистого ризику і загрози смерті, а також підвищеною чутливістю чоловіків до макроекономічного стресу.
Криза погіршить становище передусім чоловіків
Ірина Соломатіна зазначає, що чоловіки більше залучені в політичну та економічну сфери життя суспільства, де розчарування і втрата контролю над власною долею можуть домінувати.
- Жінки також залучені і в традиційний коло турбот: домашнє господарство, діти, батьки. Ці турботи вносять у їхнє життя відчуття сенсу і почуття відповідальності, які певною мірою служать захистом від соціального стресу і здатні компенсувати його наслідки, - вважає експерт.
Виходить, у Білорусі потрібно серйозно вивчати причини чоловічої надсмертності, але поки, крім узагальнених вимірів Белстата з портретними замальовками середньостатистичного жителя нашої країни, серйозних досліджень не проводилося.
Тетяна Гаплічнік прогнозує, що у зв'язку з існуючими економічними труднощами білоруські чоловіки піддадуться ще одному випробуванню:
- З урахуванням того, що вони в розумінні суспільства повинні заробляти на шматок хліба, це загрожує ще більшим стресом. Наскільки істотною буде ця обставина, залежить від того, як будуть відчувати ті чи інші зміни окремі галузі економіки. Не секрет, що в одних сферах працюють здебільшого чоловіки, в інших - жінки.
Проблема в тому, що ситуація в суспільстві давно змінилася, а розуміння ролей чоловіка та жінки в родині - немає. Наприклад, якщо в жінки є високооплачувана робота, а у чоловіка немає, велике питання - чи погодиться він піти в разі народження дитини в декретну відпустку.
- У нас же як і раніше розпадаються сім'ї, тому що чоловік не може змиритися з тим, що дружина в змозі заробити більше, - зазначає Тетяна Гаплічнік. - У білоруському суспільстві залишається чимало стереотипів щодо ролі чоловіків у родині.
- Чоловікам не дають брати участь в житті сім'ї, зобов'язують бути лише здобувачами.
Втім, протягом ряду років середня заробітна плата чоловіків у Білорусі перевищує зарплату жінок. У грудні 2010 року, наприклад, на 13,1%.

21 серпня 2026 р.
В ніч проти 20 серпня російські агресори завдали масованого удару балістичними та крилатими ракетами по Києву та Київській області. Удень столицю знову атакували дрони, в результаті знову загинула людина. Загалом загинуло 17 людей та десятки отримали поранення.

19 серпня 2026 р.
30 липня, у Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, на Рівненщині говорили про те, про що особливо важливо пам’ятати під час війни: ризики насильства, експлуатації та торгівлі людьми зростають, а отже, захист прав жінок має бути постійним і системним.

3 серпня 2026 р.
У мережі Жіночого консорціуму України є організації, які разом із нею пройшли десятки років змін, реформ, перемог і нових викликів. Центр громадської активності «Синергія» із Чернівців – одна з них. Майже чверть століття співпраці, десятки спільних заходів і проєктів, але найцінніше тут не цифри.