Демократія без гендерної рівності неможлива — Ганна Довгопол

Про питання гендерної рівності та ролі жінок в Україні Громадський Простір спілкувався з програмною координаторкою напрямку "Гендерна демократія/Права жінок/Права ЛГБТ" Фонду ім. Гайнріха Бьолля Ганною Довгопол.

Фонд ім. Гайнріха Бьолля - німецький політичний фонд, що працює в Україні з 2008 року. За традицією німецької системи фондів, даний фонд асоційований з німецькою партією Союз 90/Зелені. Головною метою, яку переслідує фонд, є розвиток демократії з різних аспектів, в тому числі, і стосовно гендерної рівності.

За словами Ганни Довгопол, ініціатива сприяти поширенню цінностей та засад гендерної рівності виникла у Фонді невипадково, адже історично ця партія виникла завдяки злиттю двох рухів — зеленого і феміністичного. “Питання гендерної рівності в широкому сенсі, включно з питаннями ЛГБТ, завжди були на порядку денному партії Зелених. Саме ці цінності важливі для нашого фонду”, - зазначає керівниця відповідного напрямку в українському представництві Фонду.

Що таке гендерна демократія?

Гендерна демократія — термін, який використовується переважно у Фонді ім. Гайнріха Бьолля. Фонд покликаний просувати і розвивати демократію, змінювати суспільство на краще у всіх можливих вимірах. Саме такий напрямок був “вибраний з тим акцентом, що демократія в принципі неможлива без гендерної рівності”.

“У багатьох країнах тема гендеру піднімається у всіх інших напрямках діяльності Фонду. Для нас це так само важливо, тому що не можна говорити про гендер взагалі у вакуумі чи в космосі. Гендерні стосунки, тобто взаємовідносини між чоловіками і жінками, чи питання сексуальності, сексуальної орієнтації пронизують всі сфери людського життя”, - пояснює виникнення саме такого напрямку Ганна Довгопол.

“Ми особливо робимо фокус на тому, що в рамках програми ми піднімаємо питання окремо прав жінок як пригніченої групи. Це власне група, яка має у суспільстві менше влади, ніж чоловіки”, - констатує Ганна Довгопол.

Які на теперішній час можна виділити проблеми що стосуються гендерної рівності в Україні?

“В Україні, очевидно, є великі проблеми з гендерною рівністю, зі становищем жінок”, - зазначає Ганна. До 2010 року, відколи існує вказаний напрямок у Фонді, не існувало практично жодних фондів, які б відкрито підтримували права ЛГБТ, і, з іншого боку, бракувало фондів, які б “підтримували питання гендерної рівності і просування гендерних питань у публічному дискурсі”.

“Гендерні проблеми витікають з патріархальної системи, - впевнена Ганна Довгопол. - Патріархальна система — це система, в якій на рівні суспільства чоловіки як група мають більше влади, ніж жінки як група”.

Основна задача Фонду - “змінювати суспільну свідомість, пропонувати альтернативні погляди на усталені речі, щоб люди критично переглядали усталені погляди, тому що всі дискримінаційні практики є наслідком нашої свідомості”.

Якою Ви бачите роль жінки в сучасній Україні?

“В Україні є кілька тенденцій, які впливають на те, як себе жінки почувають і чого вони прагнуть. З одного боку, в Україні за останні роки спостерігається ріст неотрадиціоналізму. Це повернення до т.зв. “традиційних сімейних цінностей”, але з патріотичною риторикою, яка говорить про те, що нібито колись існувала "правильна українська сім'я", яку зараз потрібно всіляко наслідувати".

Одна з небезпек неотрадиціоналізму, за її словами, це те, що він “пропонує повернення до міфічних традиційних ролей і традиційних цінностей”, які жорстоко регламентують життєві сценарії та поведінку жінок і чоловіків. Цікаво, що така сама риторика дуже популярна і в Росії.

З іншого боку, на її думку, на українських жінок впливає т.зв. "західні/європейські цінності", де гендерна рівність сприймається як щось нормальне.

За словами Ганни Довгопол в Україні ситуація зі становищем жінок також змінилася, як це відбулося на Заході декілька десятиліть тому під впливом феміністичного руху: “В Україні жінки вже досить давно є і лідерками, і намагаються змінювати свої життєві сценарії, і будувати своє життя по-іншому”.

Дещо недооціненою Ганна Довгопол вважає роль жінки на Майдані, адже там також існували гендерні стереотипи, на кшталт жінки повинні робити тільки те, а чоловіки інше, що жінки не повинні йти на барикади і так далі. “Абсолютно немає значення, хто саме робить коктейль Молотова, а хто бутерброди, - зазначає Ганна Довгопол про роль жінки в суспільстві через призму Майдану. - Люди повинні мати можливість вибирати робити те, що їм ближче і комфортніше, але система нам нав'язує, що правильний чоловік має робити ось це, а правильна жінка має робити тільки це”.

Найголовніше, це те, вважає Ганна, що жінки робили Революцію Гідності так само, як і чоловіки. Це проявлялося в реальних справах жінок на Майдані: “Жінки на Майдані створили дуже багато соціальних ініціатив, які власне і витягли Майдан. Це власне соціальна революція, сильний поштовх до розвитку громадянського суспільства і створення мережі волонтерства”.