
«Наразі кількість пільговиків не може перевищувати 20% від обсягу державного замовлення з кожної спеціальності, але проблема в тому, що вони подають заяви на популярні напрями підготовки, де високі конкурси. Звичайно тут є соціальне невдоволення».
Автор: ZIK
«Наразі кількість пільговиків не може перевищувати 20% від обсягу державного замовлення з кожної спеціальності, але проблема в тому, що вони подають заяви на популярні напрями підготовки, де високі конкурси. Звичайно тут є соціальне невдоволення».
Про це розповіла Інна Совсун, перший заступник Міністра освіти та науки в інтерв’ю Укрінформу, коментуючи новий закон про вищу освіту, – йдеться на сайті Міністерства освіти і науки України.
Інна Совсун розповіла, що тепер умовами прийому передбачена можливість подавати заяви або в електронному, або в паперовому вигляді. «Ми рекомендуємо скористатися електронною формою. З багатьох причин. Всі заяви, навіть паперові, потім вносяться в єдину державну електронну базу з питань освіти. Паперові заяви фіксуються працівниками приймальних комісій. Електронна заява автоматично реєструється в базі. І це простіше як для приймальних комісій, так і для абітурієнтів. Їм не потрібно приїжджати до вишів о 9 ранку, стояти в чергах, тим паче їхати в інше місто. Навіщо витрачати гроші й час, коли все можна зробити простіше», – сказала Інна Совсун.
Щодо норми, за якою до балів ЗНО додається середній бал атестату, Інна Совсун сказала, що «в Законі передбачено, що при вступі враховується середній бал атестату в обсязі до 10% від конкурсного балу. Він переводиться до 200-бальної системи. Виші самі визначають, яким чином вони будуть враховувати середній бал атестату. Це прописано в правилах прийому кожного конкретного університету. Але більшість, звичайно, враховує».
Відповідаючи на запитання про те, чи цього року з’явилися ще пільгові категорії, які можуть вступати поза конкурсом, Інна Совсун сказала таке: «Зараз є дуже багато конфліктуючих норм. З одного боку в Конституції записано, що держава гарантує доступ до вищої освіти для своїх громадян на конкурсних засадах, тобто, вступ до ВНЗ відбувається на основі конкурсу, що в принципі є правильним. Щоб навчатися в ВНЗ, треба продемонструвати, що в тебе є необхідні знання для продовження навчання. З іншого боку, усталеною залишається традиція, що певним категоріям населення надається право на вступ поза конкурсом.
І тут є декілька проблем. Перша полягає в тому, що це суперечить Конституції. По-друге, це викликає багато соціальних непорозумінь. Особливо це проявилося, в перший рік, коли було запроваджено ЗНО. Були приклади, коли всі місця державного замовлення займали пільговики. Потім запровадили квоту для пільгових місць. Але в будь якому випадку це викликає незадоволення у інших абітурієнтів. Наразі кількість пільговиків не може перевищувати 20% від обсягу державного замовлення з кожної спеціальності, але проблема в тому, що вони подають заяви на популярні напрями підготовки, де високі конкурси. Звичайно тут є соціальне невдоволення.
В законі про вищу освіту зазначено, що право на вступ поза конкурсом може встановлюватися тільки законом. А у нас є ряд категорій, яким таке право надавалося або постановами Кабміну, або указами Президента. І на жаль туди потрапила категорія, яка, мабуть, найбільше потребує захисту. Це – діти-сироти. Їх право було закріплене підзаконним нормативно-правовим актом. І тому вийшла ситуація, коли найбільш вразлива категорія пільговиків втратила право на вступ поза конкурсом. Але в законодавстві є і інша норма, відповідно до якої діти-сироти чи прирівняні до них категорії звільняються від плати за навчання. Тобто дитина-сирота може вступити на контракт, але вона буде звільнена від плати за навчання. Держава просто додатково виділить бюджетне місце на це.
Інші категорії, які вступають поза конкурсом, – це чорнобильці, інваліди, особи, яким відповідно до закону про підвищення престижності шахтарської праці надано таке право. Це, до речі, один з найпізніших законів щодо пільг, прийнятий ще при Януковичі.
Щодо дітей загиблих шахтарів взагалі була парадоксальна ситуація. Були діти, батьки яких є шахтарями та загинули на державних шахтах, і були ті, у яких батьки загинули на шахті ім. Засядька. Комусь надавалося право на вступ тільки на гірничі спеціальності, а комусь на будь-які. Звичайно це несправедлива ситуація».
Про пільги для дітей загиблих в АТО та звільнених з військової служби Інна Совсун сказала, що «оскільки багато військових, які демобілізовані, не змогли зареєструватися на ЗНО, умови прийому було доповнено нормою про те, що особи, звільнені з військової служби в рік вступу до ВНЗ, беруть участь у конкурсі тільки за результатами вступних екзаменів з конкурсних предметів у самому ВНЗ. Також передбачено позаконкурсний вступ для осіб, у яких один з батьків був військовослужбовцем, який загинув чи визнаний судом безвісно відсутньою особою при виконанні ним обов’язків військової служби».
«У 2015 році для вступу приймаються тільки цьогорічні сертифікати ЗНО. Чому?, – запитує Інна Совсун, і додає: «Тому що це результат рейтингу. Як бігуни, котрі прибігають з певним часом, а після їх розташовують на перше, друге, третє місце. 200 балів – це рейтингова оцінка, яка демонструє твої знання не в абсолютному вимірі, а в відносному. По відношенню до інших абітурієнтів. І вочевидь порівнювати місце «бігуна» в цьому році з місцем іншого «бігуна» в минулому році просто некоректно. Тим, хто не зміг в минулому році вступити до ВНЗ, ми одразу, ще в вересні, повідомили про те, що результати минулого року зараховуватися не будуть. І ми бачимо по кількості випускників минулих років, що зареєструвалися на проходження ЗНО, що люди це почули і зрозуміли».

20 липня 2026 р.
Уявіть школу, де дорослі вчаться слухати дітей. А діти – не просто говорити про свої права, а досліджувати, ставити незручні запитання й шукати рішення, які можуть змінити їхні громади. Саме така ідея закладена у Літню школу «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», яка стартувала сьогодні у межах проєкту «Зміцнення громадянського суспільства для забезпечення прав дітей».

19 липня 2026 р.
Так склалося, що робота у Вишгороді можлива лише в неділю, і дуже часто саме цю ніч припадають масовані обстріли. Але щоразу, попри втому, тривогу й недосип, наші колеги залишаються готовими підтримувати тих, хто зараз найбільше потребує допомоги.

16 липня 2026 р.
Команда Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» продовжує зустрічі батьківського клубу, створюючи безпечний простір, де жінки можуть не лише отримати нові знання, а й знайти підтримку, якої так часто бракує у щоденному житті.