
З 25 листопада до 10 грудня в Україні проводилась Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». На жаль, тисячі дітей страждають від жорстокого поводження. Їхнє право на захист від усіх форм насильства гарантується статтями 28, 52 Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Автор: Бершадь
З 25 листопада до 10 грудня в Україні проводилась Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».
На жаль, тисячі дітей страждають від жорстокого поводження. Їхнє право на захист від усіх форм насильства гарантується статтями 28, 52 Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Статтею 10 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Покарання за злочини проти дітей передбачено Кримінальним кодексом України. У Сімейному кодексі жорстоке поводження з дитиною визначається як одна із підстав позбавлення батьківських прав – стаття 164. Подібні дії можуть мати різні види і форми, але завжди є загрозою для здоров’я, розвитку і соціалізації дитини, її життя або ж навіть є причиною смерті.
Законодавством України розмежовано основні форми жорстокого поводження та зневажання дітей: фізичне насильство, сексуальне насильство чи спокуса, психічне (емоційне) та економічне (зневага інте ресами і потребами дитини (нехтування) насильство.
Один із проявів жорстокого поводження з дітьми – відсутність у жінки любові до ще ненародженої дитини.
Будучи емоційно відкинутими ще до народження, такі діти частіше з’являються на світ раніше терміну, мають недостатню масу тіла, хворіють у перші місяці життя, гірше розвиваються.
У дітей, що пережили будьякий вид насильства, порушені зв’язки з дорослими, немає відповідних навичок спілкування з однолітками, достатнього рівня знань і ерудиції, щоб завоювати авторитет у школі тощо. Рішення своїх проблем вони часто знаходять у кримінальному, асоціальному середовищі. З’являється пристрасть до алкоголю, наркотиків, крадіжок та інших проти - правних дій. Дівчата нерідко починають займатися проституцією, у хлопців може порушуватися статева орієнтація. З часом вони відчувають труднощі у спробах створити власну родину.
Будь-який вид насильства формує у дітей і підлітків поведінкові особливості, які роблять їх малопривабливими та навіть небезпечними для оточуючих.
Як результат усього вищеназваного – втрачаються людсь кі життя через вбивства дітей і підлітків та їхні самогубства; втрачаються продуктивні члени суспільства внаслідок порушення психічного і фізичного здоров’я, низького освітнього і професійного рівня, кримінальної поведінки; втрачаються батьки, здатні виховати здорових дітей. Та найстрашніше – це відтворення жорстокості в суспільстві, оскільки колишні жертви часто самі поводяться жорстоко.
Проблема захисту прав підростаючого покоління ніколи не втратить своєї актуальності, адже діти – гарант здоров’я, самозбереження і поступу нації. Їхньою найважливішою потребою є любов, тож ростіть своїх дітей без насильства, в любові та добрі!

17 листопада 2026 р.
Осінь це не лише пора яскравих барв, золотого листя та затишку, а й чудова можливість зазирнути у світ власних почуттів, навчитися виражати емоції через творчість і відкрити для себе красу навколишнього світу. Саме тому команда Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» вирішила провести кілька творчих занять «Осінь у моєму серці: кольори настрою» для дітей віком від 5 до 10 років.

16 листопада 2026 р.
Чергова зустріч НЕформального клубу для підлітків почалась НЕстандартно. 😁Учасники зустрічі застали як наш маленький, але дуже відповідальний помічник-робопилосос закінчує прибирання. 😁Познімали відео, пораділи, що нарешті роботу можна віддати машині і відкрили засідання!

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.