Експерти вважають, що у місті багато вивісок з двозначним змістом. Про це заявила експерт Індустріального гендерного комітету з реклами Юлія Бєлікова, передає Depo.Дніпро з посиланням на "Днепр Вечерний".
Автор: depo.ua
Експерти вважають, що у місті багато вивісок з двозначним змістом.
Про це заявила експерт Індустріального гендерного комітету з реклами Юлія Бєлікова, передає Depo.Дніпро з посиланням на "Днепр Вечерний".
"Сексизм у рекламі - це коли людину принижують за статевою ознакою. Наприклад, реклама ковбаси: "Кожній господині - по палиці", - зазначила вона. - Така реклама двозначна і розглядає людину тільки як сексуальний продукт, що є неприпустимим. У Дніпрі також вистачає подібної реклами. Наприклад, в центрі Дніпра розміщувалася реклама магазина світла: "Візьми мене. Я вся палаю. Довго працюю. Мало їм" з фото напівголої дівчини".
За її словами, Дніпро входить до лідерів за використанням сексистської реклами.
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
