
Закриття останнього інтернату в світі до 2035 року – така мета міжнародної благодійної організації "Надія і житло для дітей". Часу багато, але і роботи в цьому плані дуже багато, кажуть представники цієї організації. Їх діяльність спрямована на відмову від інтернатів та забезпечення виховання всіх дітей у сім'ях або в умовах, наближених до сімейних.
Автор: 20 хвилин
Закриття останнього інтернату в світі до 2035 року – така мета міжнародної благодійної організації "Надія і житло для дітей". Часу багато, але і роботи в цьому плані дуже багато, кажуть представники цієї організації. Їх діяльність спрямована на відмову від інтернатів та забезпечення виховання всіх дітей у сім'ях або в умовах, наближених до сімейних.
Громадську кампанію "Відкриваємо двері дітям" презентувала у Тернополі менеджер зі зв'язків з громадськістю Представництва міжнародної благодійної організації "Надія і житло для дітей" в Україні Катерина Чельцова. Під час засідання прес-клубу 24 листопада, куди запросили представників різних соціальних служб Тернополя, вона розповіла про важливість проблематики.
- В Україні щороку близько 8 тисяч дітей залишаються без батьківського піклування, - каже вона. - Це не лише ті діти які осиротіли, але й діти, батьків яких позбавили прав чи які просто покинули малечу. Всі ці діти є кандидатами на потрапляння в інтернати різного типу.
Як показує досвід, лише близько 10 % випускників інтернатів соціалізуються, продовжує пані Чельцова. Вони можуть влаштуватися на роботу, роблять кар’єру, створюють сім'ї. Всі інші – в групі ризику. Вони потрапляють в тюрми, стають жертвами торгівлі людьми. Відтак 45% дітей в інтернатах мають батьків, які також виховувалися в інтернатах.
- Це ще одна цифра, яка вказує на те, наскільки згубною є виховання в інтернаті, наскільки воно руйнує базові принципи людського існування особистості в суспільстві, - каже Катерина Чельцова. - Адже дитина в інтернаті позбавлена найголовнішого, що потрібно для її розвитку – це любов і увага, які їй можуть дати батьки, і які не може дати заклад. Адже там виховується 50 дітей і вихователі просто фізично не здатні приділити достатньо уваги кожній дитині.
Сама система інтернатів, яка дісталася від Союзу, породжує неблагополуччя та людей, які не здатні адаптуватися до суспільства, зауважує гостя прес-клубу. Вони не мають досвіду виростання в сім'ї і відповідно, народжуючи своїх дітей, не можуть передати їм цей досвід і їх теж віддають їх в інтернати. Тому вже сьогодні потрібні конкретні зміни задля виховання здорового і щасливого молодого покоління. Окрім того, держава витрачає багато коштів на подолання наслідків самої системи інтернатного виховання та підтримання самої системи.
- За нашими підрахунками це близько 5,7 млрд грн щороку які йдуть на фінансування інтернатів, - каже Катерина Чельцова. - До речі, з тих грошей, які виділяють на дитину лише 10-15 % йде на її потреби, решту йде на утримання інтернату, ком послуги, зарплату персоналу.

23 липня 2026 р.
Чому одна дитина постійно ображається, що брата чи сестру люблять більше? Чи справді все потрібно ділити порівну? І як реагувати на дитячі сварки так, щоб вони не перетворювалися на довічну образу? Саме про це говорили учасники онлайн тренінгу «Сіблінгові війни у кризові часи: як збалансувати дитячу конкуренцію та захистити право кожної дитини на батьківський ресурс», який у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» провела психотерапевтка Тетяна Пашко.

23 липня 2026 р.
Літня школа «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», що діє у межах проєкту «Зміцнення громадянського суспільства для забезпечення прав дітей», триває. І кожен день тут наповнений новими знайомствами, відкриттями, дискусіями та спільною роботою. Вони малюють, сперичаються, працююють в командах, говорять про права дітей, булінг, власний досвід і майбутні зміни.

22 липня 2026 р.
Вісім команд із різних регіонів України, десятки дітей, педагоги й ментори зібралися на Літній школі «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», щоб зробити перший крок до великої спільної справи – дослідження того, як в Україні реалізуються права дитини.