
Закриття останнього інтернату в світі до 2035 року – така мета міжнародної благодійної організації "Надія і житло для дітей". Часу багато, але і роботи в цьому плані дуже багато, кажуть представники цієї організації. Їх діяльність спрямована на відмову від інтернатів та забезпечення виховання всіх дітей у сім'ях або в умовах, наближених до сімейних.
Автор: 20 хвилин
Закриття останнього інтернату в світі до 2035 року – така мета міжнародної благодійної організації "Надія і житло для дітей". Часу багато, але і роботи в цьому плані дуже багато, кажуть представники цієї організації. Їх діяльність спрямована на відмову від інтернатів та забезпечення виховання всіх дітей у сім'ях або в умовах, наближених до сімейних.
Громадську кампанію "Відкриваємо двері дітям" презентувала у Тернополі менеджер зі зв'язків з громадськістю Представництва міжнародної благодійної організації "Надія і житло для дітей" в Україні Катерина Чельцова. Під час засідання прес-клубу 24 листопада, куди запросили представників різних соціальних служб Тернополя, вона розповіла про важливість проблематики.
- В Україні щороку близько 8 тисяч дітей залишаються без батьківського піклування, - каже вона. - Це не лише ті діти які осиротіли, але й діти, батьків яких позбавили прав чи які просто покинули малечу. Всі ці діти є кандидатами на потрапляння в інтернати різного типу.
Як показує досвід, лише близько 10 % випускників інтернатів соціалізуються, продовжує пані Чельцова. Вони можуть влаштуватися на роботу, роблять кар’єру, створюють сім'ї. Всі інші – в групі ризику. Вони потрапляють в тюрми, стають жертвами торгівлі людьми. Відтак 45% дітей в інтернатах мають батьків, які також виховувалися в інтернатах.
- Це ще одна цифра, яка вказує на те, наскільки згубною є виховання в інтернаті, наскільки воно руйнує базові принципи людського існування особистості в суспільстві, - каже Катерина Чельцова. - Адже дитина в інтернаті позбавлена найголовнішого, що потрібно для її розвитку – це любов і увага, які їй можуть дати батьки, і які не може дати заклад. Адже там виховується 50 дітей і вихователі просто фізично не здатні приділити достатньо уваги кожній дитині.
Сама система інтернатів, яка дісталася від Союзу, породжує неблагополуччя та людей, які не здатні адаптуватися до суспільства, зауважує гостя прес-клубу. Вони не мають досвіду виростання в сім'ї і відповідно, народжуючи своїх дітей, не можуть передати їм цей досвід і їх теж віддають їх в інтернати. Тому вже сьогодні потрібні конкретні зміни задля виховання здорового і щасливого молодого покоління. Окрім того, держава витрачає багато коштів на подолання наслідків самої системи інтернатного виховання та підтримання самої системи.
- За нашими підрахунками це близько 5,7 млрд грн щороку які йдуть на фінансування інтернатів, - каже Катерина Чельцова. - До речі, з тих грошей, які виділяють на дитину лише 10-15 % йде на її потреби, решту йде на утримання інтернату, ком послуги, зарплату персоналу.

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.

12 листопада 2026 р.
Листопад у нашому НЕформальному клубі – місяць прав, сексуальної просвіти та нових відкриттів! 🔥А на нещодавній зустрічі було дещо особливе! Ми дістали нашу минулорічну капсулу часу,😳ті самі листи, які ми самі написали собі в майбутнє. І тепер змогли перечитати, про що мріяли, чого чекали та якими бачили себе рік тому.