Розшукується львівський бізнес, не байдужий до дітей. І до майбутнього України без війни. Бо це майбутнє дуже залежить від дітей Донбасу, які стануть дорослими і робитимуть свій політичний вибір.
Автор: Україна молода
Розшукується львівський бізнес, не байдужий до дітей. І до майбутнього України без війни. Бо це майбутнє дуже залежить від дітей Донбасу, які стануть дорослими і робитимуть свій політичний вибір.
А поки (на фото) - це просто діти, які живуть у селищі, розділеному лінією фронту. І їх звичайне дитинство, яке відрізняється від дитинства інших дітей, що граються вони біля колючого дроту, який захищає їх від сигнальних мін (щоб не перелізли через паркан), ганяють м'яч біля закладених мішками вікон свого дитячого садка, який давно не працює, які вже не реагують на вибухи снарядів і автоматну чергу і колити запитуєш, що це щойно вибухнуло, спокійно відповідають "ну стрельнуло"...
А ще в цих дітей немає доступу до українських дитячих телеканалів, бо сюди тягне сингнал з Донецької телевежі, і не дотягує з Краматосрької. А супутникові антени в кого були, то вже нема - зруйнували снаряди.
Це звичайні діти селища Зайцеве і Майорська (яке було колись частиною окупованої Горлівки), в яких горять очі до нових відкриттів. Вони чекають кожної суботи, коли до них приїде подруга Lena Rozvadovska , яка 100% галичанка, яка вже 4 роки живе на Донбасі і опікується дітьми. Олена щосуботи з ними розмовляє, бавиться, і навіть вчить кермувати на авто. Я купа разів була свідком, як їй просто дзвонять ці діти поговорити.
- Артьом, завтра буде погана погода, напевно, я не буду вас збирати, щоб ви не застудилися, - відповідає Олена на дзвінок Артема Зайцевого.
- Лєна, ну приедь! Я все равно прийду!
- Ну добре, але не скликай дітей, бо погана погода.
- Хорошо.
І Олена приїджає зустрітися з хлопчиком, а в центрі селища вже стоїть купа дитей і чекають) Артьом таки їх скликав:)
Лєна, Лєна, Лєна - у всіх купа справ до Лєни)
Олена не вперше організовує їм виїзди з їх вакууму селища на лінії фронту, шукаючи де може спонсорів. Цього разу - у Львів.
Готель "Дністер" сам зголосився в себе прийняти діток і організувати їм екскурсії. Гроші на квитки Олена шукала довго і важко, але знайшла.
Але є ще три прохання і незакриті питання.
1. Потяг з Донбасу прибуває після четвертої ночі. Дітей треба довезти до готелю в центрі міста (Дністер) на світанку 24 березня. І ще в один з днів відвезти ї в Шевченківський гай. Хоча тут може таки виручить трамвай. Дітей 25, разом з дорослим супроводом - 28 осіб. Розшукується, хто може зробити такий подарунок і надати трансфер з вокзалу в готель.
2. Треба дітям якісь активні розваги. Два дні в них будуть екскурсії. Але треба в понеділок чи вівторок на кілька годин відвезти в розважальний центр пострибати на батутах чи щось схоже активне (лабіринти тощо). Бо в Зайцевому ні батутів, ні взагалі нічого.
3. Дуже хочеться, щоб вони повернулися з сувенірами зі Львова (чи чашка, чи футболка, чи магніти тощо). Які потім нагадуватимуть їм про теплий прийом галичан, а їх батькам про лагідних "бандерівців", які подарували купа емоцій їхнім дітям.
Про "бандерівців" не просто так згадала. Ще раз озвучу діалоги в Зайцевому, почуті від дорослих жінок в минулу суботу там:
- Я вообще мечтаю на западную Украину поехать. Хочу на живых бандеровцев посмотреть. А то сколько о них наслушались.
- Ну дивіться, от я :)
- (жінка поруч) А шо на них смотреть. Там они три раза неделю в храм ходят, а у нас только три тюрьмы в одной Горловке. Вот и делай выводы.
17 червня 2026 р.
Більше 30 жінок Поліської громади на Київщині взяли участь у відкритті «Простору єднання» – безпечного та комфортного місця для жінок і дівчат, створеного в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
2 червня 2026 р.
Коли навколо так багато тривог, найціннішим стає простір, де можна просто видихнути й відчути, що ти не одна. Для багатьох жінок у громадах Київщини та Чернігівщини, які пережили жахи війни, евакуацію та втрати, психологічна підтримка в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» став саме таким безпечним прихистком.
29 травня 2026 р.
Повномасштабна війна Росії в Україні принесла в українські громади не лише руйнування та втрати, а й глибокі психологічні травми. Особливо гостро це відчувають жінки у невеликих селах і віддалених громадах, де доступ до підтримки обмежений, а пережитий досвід часто залишається непроговореним. Щоб підтримати цих жінок і громади Жіночий консорціум України реалізував проєкт «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» у Киїнській, Киселівській, Крутівській та Поліській громадах Київської й Чернігівської областей.
