На Львівщині збільшується кількість звернень до поліції за фактами домашнього насильства. У першому кварталі біжучого року ця цифра становила 7,5 тисячі, що перевищило на 2 тисячі звернень київський показник.
Автор: dailylviv.com
На Львівщині збільшується кількість звернень до поліції за фактами домашнього насильства. У першому кварталі біжучого року ця цифра становила 7,5 тисячі, що перевищило на 2 тисячі звернень київський показник.
Про це під час медіа-кав’ярні «Карантин, домашнє насильство і людська гідність» повідомила психотерапевтка, заступниця голови Центру «Жіночі перспективи» Марта Чумало.
Старша інспекторка відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції у Львівській області (координаторка від патрульної поліції з роботі мобільних груп реагування на виклики домашнього насильства “ПОЛІНА”) Юлія Таравська наголосила, що кількість звернень зросла у квітні, із запровадженням карантину, коли люди опинилися в закритих приміщеннях.
За її словами, найбільше страждають жінки: їх - 87%, чоловіків - 5%, дітей - 8%.
Заступниця голови Центру «Жіночі перспективи» Марта Чумало вважає, що дитяча статистика є заниженою.
- Закон про запобігання та протидію домашньому насильству каже, шо дитина - свідок домашнього насильства є жертвою. Однак поліція не бере це до уваги. Поліція не складає адмінпротокол щодо постраждалих дітей. Виходить жінки - бездітні. Хоча, зазвичай, e кожній сім’ї є по 2-3 дитини. Отже, поліція не бачить дітей як постраждалих. З огляду на це реально будемо мати не вісім, а значно вищий відсоток, - розмірковує Марта Чумало.
Вона наголосила, що ці та інші проблеми виникають через недостатню професійність не лише поліціянтів, але й соціальних служб. І додає, що з ратифікацією Стамбульської конвенції, в якій цілий блок присвячений підготовці фахівців, Україна змушена буде приділяти належну увагу навчанню спеціалістів - і ситуація зміниться.
Юлія Таравська вважає, що мобільні групи реагування на виклики домашнього насильства “ПОЛІНА”, які виїжджають на ці виклики, повинні мати зворотний зв’язок від інших структур, які працюють з цією проблемою. Це - соціальні служби, служби у справах дітей, органи освіти, охорони здоров’я, сімейної превенції, центри з надання безкоштовної правової допомоги.
- Бо часто мобільні групи можуть виїздити в одні й ті ж сім’ї. Наприклад, швидку від медицини катастроф, іноді, дуже довго чекаємо. Особливо, коли постраждала дитина, - підсумовує Юлія Таравська.
25 червня 2026 р.
У Киїнській громаді на Чернігівщині з'явилося місце, де можна відпочити в затінку дубової алеї, провести час із родиною чи друзями та водночас дізнатися, де шукати допомогу у складних життєвих ситуаціях. Саме таким став новий громадський простір «Тиха підтримка», створений у межах ініціативи жителів громади за проєктом «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни», який реалізується ЖКУ за технічної підтримки ООН Жінки та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
22 червня 2026 р.
У межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» у модульному містечку «Новоселівка» на Чернігівщині відкрили «Простір відновлення та стійкості» для жінок і родин, які пережили війну. Тут проживають внутрішньо переміщені особи, які втратили власне житло внаслідок російської агресії та вже кілька років змушені будувати своє життя у тимчасових умовах.
17 червня 2026 р.
Більше 30 жінок Поліської громади на Київщині взяли участь у відкритті «Простору єднання» – безпечного та комфортного місця для жінок і дівчат, створеного в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
