«За це літо ми прийняли до нас 218 діток, які приїхали зі Сходу, із зони воєнних дій. Любі діти, ви стоїте скрізь на лінійці. Я сьогодні хочу висловити вам величезне співчуття й висловити вам своє захоплення вашою мужністю і вашою вірністю Україні», – сказала директор школи
Автор: Радіо Свобода
«За це літо ми прийняли до нас 218 діток, які приїхали зі Сходу, із зони воєнних дій. Любі діти, ви стоїте скрізь на лінійці. Я сьогодні хочу висловити вам величезне співчуття й висловити вам своє захоплення вашою мужністю і вашою вірністю Україні», – сказала директор школи.
Свято першого дзвоника в 309-й школі відвідала дружина президента України Марина Порошенко.
«Ви бачили, скільки сьогодні відкрилося перших класів, це дітки, яким не можна відмовити. Я сьогодні тут, тому що хочу підтримати таку акцію, і я хотіла б показати, що я з ними, з цією школою», – зауважила Марина Порошенко.
Для нас головне – людяне ставлення – батьки дітей зі Сходу
Кристина Марченко разом з двома дітьми вимушена була залишити рідний Донецьк. Її старша донька тепер ходитиме до 309-ї школи.
«Почалася війна. Півтора місяця ми провели на морі, сподівалися, що це все швидко закінчиться, але кінця й близько не видно. Довго чекали 24 серпня, була надія, що все закінчиться. Тепер вирішили піти до школи в Києві, прийшли сьогодні домовлятися з директором, щоб вести дитину до сьомого класу», – зауважує Кристина.
Батьки дітей, які змушені були переселитися до Києва із зони АТО, розповідають, що для них головне тепер – людяне ставлення і розуміння їхніх проблем. Вони всі сподіваються незабаром повернутися додому, але розуміють, що, швидше за все, їхнім дітям доведеться цей навчальний рік провести в Києві.
«У Києві ми тижня три. Вимушені були залишити Донецьк. Ми прийшли до цієї школи, нас дуже добре прийняли, не відмовили, вислухали, дітей одразу взяли: у мене двоє дітей – другий і сьомий клас. Ми, до речі, були ще в одній школі. Там нас не дуже привітно прийняли, а тут без жодних проблем», – зауважує інша мати.
«До нас добре поставилися, прийняли, поговорили з нами. Тут знають про наші проблеми, розуміють їх і тому гарно так поставилися», – додає ще одна жінка з Донецька, чия дитина пішла до цієї київської школи.
На святковій лінійці багато дітей були вдягнені в українські однострої, тримали букети з синіх та жовтих квітів у руках, виконували в синьо-жовтих костюмах сучасні танці.
«Я з любові до України в такому костюмі танцюю», – пояснює один із таких школярів-танцюристів.
Прикметно, що навіть першачки дружньо співали національний гімн, а ось їхні батьки збирали пожертви на армію.
2 жовтня 2026 р.
Що потрібно людині, щоб почуватися в безпеці? Що кожен має право вирішувати сам? І що робити, якщо твої права порушують? Саме про це говорили діти та підлітки з інвалідністю під час тренінгу «Моя планета. Мої права», що відбувся у межах проєкту «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізує за фінансування Ради Європи.
30 вересня 2026 р.
Війна особливо сильно впливає на дітей, які живуть у прифронтових і прикордонних регіонах. Обстріли, вимушене переміщення, втрата близьких, руйнування шкіл та медичних закладів, тривалий стрес – усе це створює додаткові ризики для безпеки, розвитку та психосоціального благополуччя дітей. Для дітей з інвалідністю ці виклики часто посилюються.
28 вересня 2026 р.
Попри постійні повітряні тривоги і загрози наш НЕформальний клуб продовжує працювати! 🤝 Під час останньої зустрічі вересня обговорювали соцмережі, а саме про те, як вони підбирають нам контент відповідно до наших інтересів: одному – одне, іншому – зовсім інше. І в якийсь момент може здатися, що всі думають так само, як ми 🤔
