Непорушне сидіння перевантажує несформовану опорно-рухову систему, каже невропатолог Олег Борисов.
Автор: Gazeta.ua
— У 2 роки повели доньку на розвиваючі заняття, а в 5 до школи віддали, — каже Вікторія Семенюк, 31 рік. — Правда, учителі кажуть, що неуважна, а на медогляді — що спина викривлена. Порадили басейн.
— Нині модно віддавати малюків до центрів раннього розвитку, — розповідає психолог Оксана Вишнівська, 46 років. — А потім маємо наплив малих пацієнтів із неврологічними розладами. Дитина не готова сприймати речі, складніші за казочки. Замість того, щоб дати дітям волю та спокій, їх надміру переобтяжують інформацією, садять за парти.
Непорушне сидіння перевантажує несформовану опорно-рухову систему, каже невропатолог Олег Борисов, 57 років:
— Через викривлення хребта порушується кровообіг мозку. Тому коли учень погано вчиться, його слід не сварити, а лікувати. Дітям не можна забороняти активно рухатися — це їхня фізіологічна потреба. Тому раджу вчитися граючись: вірша вивчити, підстрибуючи, а домашнє завдання із природознавства виконати, сходивши до лісу.

17 листопада 2026 р.
Осінь це не лише пора яскравих барв, золотого листя та затишку, а й чудова можливість зазирнути у світ власних почуттів, навчитися виражати емоції через творчість і відкрити для себе красу навколишнього світу. Саме тому команда Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» вирішила провести кілька творчих занять «Осінь у моєму серці: кольори настрою» для дітей віком від 5 до 10 років.

16 листопада 2026 р.
Чергова зустріч НЕформального клубу для підлітків почалась НЕстандартно. 😁Учасники зустрічі застали як наш маленький, але дуже відповідальний помічник-робопилосос закінчує прибирання. 😁Познімали відео, пораділи, що нарешті роботу можна віддати машині і відкрили засідання!

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.