Двійнята з Вінничини стали жертвами судової тяганини через сурогатне материнство

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська перейнялася долею двох хлопчиків-двійнят, народжених сурогатною мамою з Вінниччини. Омбудсмен добилася своєї участі в одному із судових засідань Вінницького апеляційного суду, де розглядали справу. На інших була її представник.

За словами омбудсмена, вона не захищає жодну зі сторін. Її цікавить доля дітей, про яких на суді чомусь ніхто не згадує. А вони — громадяни нашої держави: розмовляють українською, мають офіційні документи (свідоцтва про народження, в яких записані мама й тато). «Тому не можна їх розглядати як естафетну паличку, передаючи від одних людей до інших тільки тому, що хтось із дорослих підписав чи не підписав якісь документи», — наголосила пані Лутковська.

Тим часом апеляційний суд залишив без змін рішення Барського райсуду про визнання подружньої пари з Італії біологічними батьками дітей.

Малюкам уже трохи більше двох років, увесь цей час вони проживали разом із сурогатною мамою, яка вже стала для них рідною. Висновок колегії суддів вразив 32-річну пані Ірину, яка виношувала і народжувала дітей для італійців.

Договір заднім числом

— Сурогатна мама не підписувала жодного документа на виношування і народження дітей, — каже адвокат Леонід Мазур. — Представник київської клініки, де відбувалася процедура запліднення, тільки на словах запевнив у тому, що документи оформлять належним чином. Ірина так і не дочекалася, коли їй їх нададуть. Хоча декілька разів її запрошували в клініку на обстеження. Всю увагу жінка зосереджувала на своєму стані здоров’я. Навіть не припускала, що така непроста справа може відбуватися без належно оформлених документів.

— І грошей жінка не отримувала, — продовжує адвокат. — Один раз їй дали тисячу гривень після народження дітей. І все. Ірину просто обдурили. Очевидно, що гроші взяв хтось інший і тепер повинен їх відпрацювати — повернути дітей. Це жінка зрозуміла, коли їй нарешті принесли договір. На той час дітям уже виповнилося два місяці. Можливо, Ірина й підписала б документ, якби той, хто приніс його, не наполягав, щоб зробила це заднім числом. Це її насторожило, і вона відмовилася ставити підпис. Без договору, що врегульовує відносини між трьома сторонами (сурогатною мамою, біологічними батьками і клінікою) не може йтися про факт сурогатного материнства, — наголошує адвокат. — Це очевидне порушення законодавства. Але не з боку жінки, яка стала сурогатною мамою. Винні ті, хто організовував і проводив процедуру.

Неспроста Барський райсуд на своїх засіданнях спершу був на боці сурогатної мами (рішення на її користь прийняли під час першого розгляду). Потім справу передали іншому судді. Він теж ухвалив аналогічне рішення: залишити дітей за сурогатною мамою. І тільки третій суддя став на бік італійців. З його ухвалою і погодився апеляційний суд.

«Буде море сліз...»

9 листопада 2012 р. двійнятам виповнилося два роки. Весь цей час діти були з Іриною та її чоловіком Дмитром. У подружжя є 14-літня донька Олександра, для якої хлопчики стали рідними братиками. «Ми разом доглядали малюків, виховували їх, у нас були спільні радощі й плачі, бо ж діти без сліз не ростуть, — каже пані Ірина. — Ми їхні батьки. А тепер їх хочуть відібрати. У мене від однієї думки мурашки бігають по спині. Це — трагедія! Якщо таке станеться, у дітей залишиться психічна травма на все життя. Буде море сліз! А нам як усе це пережити?»

Пані Ірина переконана: якби все робилося так, як це передбачено законом, то нинішньої ситуації вдалося б уникнути.

— Знаю, що декого з сурогатних мам підтримують та оберігають від неприємностей ще тоді, коли вони виношують дитину, — розповідає Ірина. — Щоб малюк народився здоровим. У моїй ситуації все було навпаки. Таке враження, що цим італійцям дитина взагалі не потрібна. Або потрібна неясно для чого.

За словами співрозмовниці, вона тільки раз бачила італійську пару. І то недовго. На інших зустрічах з Іриною спілкувалися їхні представники: вони й самі мало що знали, та й змінювалися часто. Тому з’ясувати що-небудь про італійців не було можливості. Єдиний факт, про який довідалася Ірина, неабияк насторожив її: італієць, для якого виношувала дитину, має захворювання, яке лікується стовбуровими клітинами дітей.

Уникають зустрічі з журналістами

На початку грудня 2012-го у місто Бар, де проживає сім’я Ірини з хлопчиками, приїздили репортери з Франції. Виявляється, вони проводять журналістське розслідування у справі сурогатної матері з Вінниччини. Під час розмови з Іриною французи сказали, що ця справа викликала інтерес і в італійських журналістів. Адже у їхніх країнах сурогатне материнство заборонено законом. Перед тим, як приїхати на Вінниччину, французькі медійники побували і в Києві — в офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. А ось зустрітися з подружньою парою, для якої вінничанка народила дітей, їм поки що не вдалося. Як пояснили журналісти, у них склалося враження, що італійці уникають зустрічі.


Коментар

Ірина Таргулова, представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини:

— Під час розгляду справи у Вінницькому апеляційному суді я наголошувала на тому, що МОЗ встановив зразок договору для сурогатних матерів, він узгоджений і затверджений Мінюстом. Цей документ є обов’язковим для всіх лікарняних закладів, що мають ліцензію на виконання процедур сурогатного материнства, а також для їх учасників. У цьому випадку на засіданнях не було представлено оригіналу договору. Якщо договору нема, значить, допущено порушення процедури. Але найприкріше, що так і не враховано інтереси дітей. Незрозуміло, як їх позбавляти громадянства, якщо передаватимуть італійцям. Згідно з чинним законодавством, зробити це можна тільки через указ глави держави.

Віктор СКРИПНИК