Експерименти з захистом дітей по-російськи

1 червня в світі відзначається Міжнародний день захисту дітей. Ця дата змушує в черговий раз замислитись про становище дітей в сучасному суспільстві та їх права. Адже прийнято вважати, що діти - це майбутнє будь-якого народу.

У світовій практиці існує таке поняття, як ювенальна юстиція, яка покликана захищати права неповнолітніх дітей. Ця західна практика не обійшла стороною Україну і Росію. Наприклад, в Росії сьогодні в 30 регіонах активно реалізується експеримент із застосування ювенального права на практиці. На федеральному рівні створена вся необхідна для цього законодавча база. Ювенальна юстиція являє собою особливу систему захисту прав дітей, яка складається із спеціального правосуддя, що передбачає захист дітей за допомогою спеціальних органів і ювенальні суди. Однак, як відзначають російські експерти, допустимість проведення таких експериментів на території Росії досить сумнівна.

У західних країнах за допомогою ювенальної юстиції дітей можна відібрати у батьків через низький їх рівень життя в матеріальному плані. Дотримуючись європейських цінностей щодо рівності між людьми, влада також може підняти питання про вилучення дитини й у зв’язку з протестами батьків проти "сексуальної освіти", яка проходить в європейських школах.

В Росії застосування ювенальної юстиції набуває досить збоченої форми. Будь-яку неповнолітню дитину можуть безпідставно забрати у батьків і відправити в спеціалізований заклад, не чекаючи рішення суду. На державному рівні це прикривається законодавчою базою в рамках впровадження ювенальної юстиції.

"Прикриваючись захистом інтересів і прав дітей, ювенальна система ні в що не ставить права батьків, а нерідко навіть протиставляє їх правам дітей, у зв’язку з чим зараз значно почастішали випадки розлучення дітей з батьками. Варто зазначити, що від цього, в першу чергу, страждають саме діти, адже, по суті, калічаться їхні долі", - розповів президент регіонального громадського фонду сприяння охороні здоров’я дітей "Планета щастя", помічник депутата Держдуми РФ (Іллі Пономарьова) Владислав Рогімов.

Одна з численних історій необгрунтованого та цинічного вилучення однорічної дитини, свідком якої став співрозмовник агентства, трапилася з громадянкою Росії Марією Шакірзановою. Співробітники Таганського ВВС вилучили доньку в молодої матері, коли вона прийшла до паспортного столу, аби уточнити графік його роботи у святкові дні. Після того, як молода мама звернулась до співробітниці установи з питанням, де можна погодувати немовля, співробітниця вирішила, що жінка безпритульна, і викликала поліцію. Поліція прибула оперативно, застала Марію саме під час годування дитини. Але поліцейських з автоматами це не зупинило, вони попросили жінку пред’явити документи на дитину. На той момент у Марії на руках була лише довідка про народження дочки. Решта документів знаходилися на перереєстрації в паспортному столі. Поліцейських це не влаштувало, вони забрали дитину у матері і відвезли дівчинку в спецзаклад. Вони не представили Марії жодних документів, які підтверджували б факт вилучення дитини, по суті, - вкрали дівчинку.

Насправді, впровадження ювенальної системи в Росії почалося багато років тому, а особлива увага громадськості до цього прикута лише віднедавна через деякі резонансні випадки і масовий опір. Способів вилучення у батьків їх дітей в Росії існує багато і досить різноманітних. Наприклад, поліцейські можуть без особливих підстав забрати дитину і відправити її в дитячий будинок прямо з вулиці, коли та повертається зі школи додому. Аргумент, який може бути приведений у виправдання таких дій представників органів правопорядку - дитина бездоглядна. І такі випадки в Росії не рідкість.

Психолог у дитячому саду може запитати у дитини, як до неї ставляться її батьки, чи не б’ють вони її, і надає інформацію директору. На підставі слів дитини її можуть забрати в спеціальний заклад прямо з дитсадка. Незабаром у школах кожен директор буде зобов’язаний подавати до опікунської ради повну інформацію про дітей і їх батьків.

"Поняття сімейного "неблагополуччя" настільки розпливчасте і неконкретне, що це відкриває дорогу справжньому ювенальному свавіллю, а батьки часто-густо виявляються безсилі довести своє право на дітей у суді. Дитину можуть вилучити з рідної сім’ї за борги по квартплаті, за те, що квартира довго не ремонтувалася, а в раковині зібрався брудний посуд. Просто тому, що в холодильнику немає фруктів, а в кімнаті неприбитий плінтус. Це закон", - зазначає Рогімов.

Законодавство Росії чітко визначає, який саме рівень життя має бути, і завдяки цьому можна визнати неблагополучною майже кожну російську родину. На практиці все це означає лише те, що через бідність у сім’ї елементарно можна вилучити дитину, незалежно від вини батьків. Пропонуються також стабільно високі штрафи за погане (або неналежне) виконання батьківських обов’язків із виховання та утримання неповнолітньої дитини. А за "жорстоке поводження" з дітьми передбачено кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі до 3-х років. Під поняттям "жорстоке поводження" мається на увазі зневажливе, що принижує людську гідність, грубе поводження з неповнолітніми, враховуючи психічне і фізичне насильство. З даного визначення випливає, що під це поняття можуть підпадати будь-які заходи виховного характеру, які можуть бути застосовані батьками до своїх чад і не заподіюють якої-небудь шкоди їх здоров’ю.

"Тобто, тепер навіть необережне слово або нешкідливий ляпас можуть забезпечити будь-якому батькові 3 роки за гратами. До речі, притягнення до кримінальної відповідальності супроводжується одночасним вилученням дитини з сім’ї", - підкреслює Рогімов.

За даними правозахисників, понад 90 відсотків випадків позбавлення батьківських прав - це наслідок вільного трактування закону окремо взятим представником органу опіки.

Виходить, що держоргани можуть вилучити дитину без рішення суду, а батькам потрібно йти до суду і доводити свою правоту і право на виховання дитини. Але весь цей час дитина буде перебувати в дитячому будинку.

"Ми говоримо про те, що нам потрібно зменшувати кількість дитячих будинків у державі, а ми їх тільки розширюємо. А для чого? Можливо для того, що на кожну дитину в дитячому будинку з бюджету виділяється по 1 мільйону рублів на рік", - розмірковує Рогімов.

Можна тільки припустити, що за всім цим стоїть. Фахівці, експерти припускають, що існує кілька пояснень і причин. По-перше, згідно з російським законодавством дитячому будинку дійсно на утримання однієї дитини з бюджету виділяється 1 мільйон рублів на рік. Чим не схема для заробляння грошей нечистим на руку чиновниками? Чим більше буде дітей в дитячому будинку, тим більше буде грошей у дитячого будинку.

По-друге, в Росії продовжує існувати система "негласний план (норма)", за якою працюють органи поліції, в тому числі це стосується і питання вилучення дітей із сімей. Наприклад, потрібно вилучити 10 дітей на місяць, а інакше це буде розцінюватися, як невиконання своїх обов’язків.

"Припустимо, інспектору у справах неповнолітніх таке завдання може поставити начальник відділення поліції. Начальнику поліції, в свою чергу, потрібно відзвітувати нагору, показати, що він працює. А нагорі повинні відзвітувати ще вище про те, скільки дітей з неблагополучних сімей забрали. А скільки дійсно таких сімей було? Дай Бог 10% від тієї кількості, яку вони надають. Все банально і просто, і це не приховують", - говорить Рогімов.

По-третє, таким чином чиновники можуть шантажувати і лякати батьків, у яких є неповнолітні діти для досягнення самих різних цілей.

Повернути відібрану дитину назад в сім’ю досить складно і часом навіть неможливо. Але, тим не менше, батьки, які зіткнулися з такою проблемою, не втрачають надій і всілякими методами намагаються боротися з цим проявом за допомогою громадських організацій, ЗМІ, правозахисних організацій, совісних і відповідальних чиновників, судів.

Наприклад, матері і бабусі дитини, яку забрали представники Таганського ВВС, довелося побігати не один день по кабінетах і кожен раз доводити чиновникам, що у них забрали дитину незаконно і на неї є всі необхідні документи. Цілком випадково жінкам вдалося заручитися підтримкою помічників депутата Держдуми РФ Іллі Пономарьова. Завдяки їм на даний випадок звернули увагу деякі нефедеральні російські ЗМІ та громадські організації. За рахунок цього крадіжка дитини отримала суспільний розголос. Завдяки резонансу через три тижні дівчинку вдалося повернути в сім’ю. Мамі дівчинки мінімум це коштувало зіпсованих нервів, недоспаних ночей і появою на голові сивого волосся.

Варто тільки сподіватись, що після таких випадків держава змінить свою політику і повернеться обличчям до народу.

"Ювенальні захисники настільки лицемірні, що це не може не дивувати. Насправді, їх абсолютно не цікавлять проблеми справжнісінької жорстокості, яка повсюдно відбувається по відношенню до неповнолітніх, а також безпритульність, смертельно хворі діти і інші "радощі", яких у нашій країні, на жаль, чимало", - зазначив Рогімов.

Він вважає, що в жодному разі і ніким не повинно ставитися під сумнів право батьків на виховання своєї дитини. Крім того, Рогімов впевнений, що не потрібно створювати в державі системи збору конфіденційної інформації та доносів, прикриваючи це благими намірами "захисту дітей".

Боротися з державою, яка виступає проти людини, завжди важко. Але, тим не менше, люди, які зіткнулися з такою проблемою, як крадіжка дитини державою, не опускають руки і, як правило, домагаються справедливості. На сьогодні комітет Держдуми РФ з питань сім’ї, жінок і дітей намагається проштовхнути законопроект, за яким перед тим, як вилучити дитину з сім’ї, органи опіки повинні зібрати докази і письмові свідчення, звернутися з ними до суду. Батькам повинна бути надана можливість захистити свої права за допомогою адвоката або самостійно. Така постановка питання дозволить уникнути суб’єктивності, коли ступінь безпосередньої загрози життю дитини чи її здоров’ю визначають працівники соцслужб на свій розсуд.