Європейські фахівці намагаються зрозуміти причини гендерної нерівності на ринку праці

У двох із трьох випадків в Естонії різниця в заробітній платі чоловіків і жінок не обгрунтована, проте, і в Європі більшість відмінностей в зарплаті не обгрунтовані.

 

Різниця в зарплаті, яка випливає з таких об'єктивних критеріїв як сегрегація (поділ на так би мовити чоловічі та жіночі сфери) і різниця в робочому часі, освіта, стаж і т.п., вважаються обгрунтованими. Ту частину, яку неможливо пояснити за допомогою названих показників, називають необгрунтованою різницею зарплат, і велика частина її може становити дискримінація - більш низька зарплата працівнику однієї статі в порівнянні з працівником іншої статі за ту ж, або рівноцінну роботу.

 

«Згідно з аналізом центру політичних досліджень Praxis в Естонії 1 / 3 відмінностей у зарплаті обгрунтовані і 2 / 3 не обґрунтовані», - вважає уповноважена з рівноправності статей Маргіт Сарв.

 

За даними Eurofound, в 2007 році різниця в зарплатах чоловіків і жінок була найбільшою в Естонії - 30,3 %. Найменше розходження було на Мальті - 2,4 %. В Італії та Португалії тенденція до необгрунтованих відмінностей в зарплаті зростає.

 

«Причини різниці в зарплатах комплексні і існують в тому числі через те, що в Естонії також найвищий рівень професійної сегрегації в Європейському союзі, жіночі професії цінуються менше, ніж чоловічі, жінки рідше потрапляють на високооплачувані місця, а роботодавці зазвичай виходять з того, що обов'язки по догляду за дітьми та іншими людьми лежать лише на жіночих плечах»,- зазначила прес-секретар Міністерства соціальних справ Агнес Мянністе.

 

Не допомагає і поширена в Естонії манера укладати конфіденційні договори по заробітній платі.

 

Відповідно до проведеного в 2009 році моніторингу рівноправності статей, 17 % жінок відчувають нерівність в оплаті праці, 9 % чоловіків відчувають різницю в отриманні інформації.

 

Минулого року надійшла рекордна кількість звернень у зв'язку з припиненням трудових відносин. Ця проблема більше зачепила чоловіків, з якими повелися гірше, ніж з жінками.

 

Цікаво також, шо усі скарги на сексуальні домагання надходять від жінок. Описані ними випадки були вкрай серйозними. «Жодна жертва не була готова офіційно виступити проти свого роботодавця у зв'язку з домаганнями, що підтвердило той факт, що до таких звинувачень не відносяться з легкістю і боротися за свої права емоційно складно»,- зазначила уповноважена.