Гарантії для жінок, які мають дітей, в сфері трудових правовідносин

На сьогодні держава гарантує створення умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; забезпечує правовий захист, матеріальну і моральну підтримку материнства і дитинства.

Відповідно до статті 36 КЗпП України однією з підстав для припинення трудового договору є закінчення строку його дії (п.п.2,3 ст.23 КЗпП України), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення. Одночасно стаття 184 КЗпП України надає певні гарантії та заборону звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей.

Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Таким чином, стаття 184 КЗпП України не дає права роботодавцю після закінчення строку трудового договору з працівницею, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, звільнити її за власною ініціативою.

По-перше, роботодавець повинен письмово роз’яснити жінці, що вона не буде допущена до роботи після закінчення дії строкового договору. Роботодавець зобов’язаний працевлаштувати жінку самостійно (у цій або іншій установі або за допомогою центру зайнятості). На період пошуку така працівниця може знаходитись вдома. При цьому за нею зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. Тільки після працевлаштування жінки роботодавець має право звільнити таку жінку на підставі п.2 ст.36 КЗпП України (закінчення строку трудового договору).

Крім того, у листі Мінсоцполітики від 15.04.2011 р. № 3961/0/14-11/10 вказано: розрив у часі між звільненням через закінчення строку трудового договору з жінками, вказаними у ст. 184 КЗпП, і їх працевлаштуванням не допускається.