3% проти 23%. Так змінилася кількість жінок-депутаток у Верховній Раді за 30 років незалежності. Нині таким здобутком – гендерними квотами на виборах – пишаються і самі народні обраниці, і чоловіки, котрі працюють поруч. Колег не називають "прекрасною половиною".
Автор: 5 канал
3% проти 23%. Так змінилася кількість жінок-депутаток у Верховній Раді за 30 років незалежності. Нині таким здобутком – гендерними квотами на виборах – пишаються і самі народні обраниці, і чоловіки, котрі працюють поруч. Колег не називають "прекрасною половиною".
"Сьогодні виклик більший і важчий. Мовиться про рівність, яка прихована, яку не бачимо – питання насильства, доступу про професії, питання бюджету", – пояснює віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
"Питання не тільки у твоїй статі, щоб тебе для галочки призначили, ти маєш бути професійною, ти маєш показати результат. Якщо немає – ти схибиш на цьому шляху, на якому ми так довго йдемо", – каже депутатка від "ЄС" Ірина Геращенко.
"Жінки беруть активну участь в суспільно-політичному житті, економічному житті, соціальному житті, бізнес житті, всіх галузях, в тому числі і оборони", – зауважує голова ВР Дмитро Разумков.
Ба більше, в оборонці жінкам було заборонено обіймати понад 300 професій. Та під час восьмого скликання Верховної Ради вдалося змінити пострадянські стереотипні нормативи. Як приклад, учасницею нинішнього жіночого конгресу стала перша в Україні жінка-водолаз.
"Чоловіки в середовищі в країні не звиклі до жінок в армії і нарівні з ними, і обов'язки точно такі самі як в них, не розуміли. Якщо є бажання робити кроки і доводити їм, що ти можеш і здатна, тоді змінюють думку", – зауважує військова інструкторка-водолаз Катерина Нікітенко.
За 30 років незалежності таки долаються стереотипи про жіночі та чоловічі обов'язки. Зокрема, все починається змалечку – з виховання дітей в сім'ї, навчальних закладах. І тут освітяни переконані: позитивні зрушення є.
"Була традиція нав'язування певних гендерних ролей для хлопчиків і дівчаток, прослідкувалася в підручниках. На початку при впровадженні антидискримінаційної експертизи і дати позитивні оцінки 15% українським підручникам. Зараз експертизу не проходять 5% від підручників", – пояснює міністерка освіти і науки (2016-2019) Лілія Гриневич.
Бо в результаті, кажуть педагоги, ті діти, які вчитимуться за підручниками без стереотипів, відповідно й будуватимуть суспільство вільне від них.
"Чим вища якість освіти – тим вимогливі громадяни, будуть ставити більші вимоги до влади в плані забезпечення рівноправ'я і вони ставитимуться краще", – переконаний аналітик Петро Бурковський.
Пригадали учасники конгресу і позитивні зміни в українських сім'ях. Завдяки новому закону татусі на рівних із мамами можуть йти у декретну відпустку.
"Ті прориви в законодавстві, які ми зробили, коли декретна відпустка – це прерогатива не лише жінки, а і чоловіка, і практика достатньої кількості родин в Україні. Коли достатньо активна жінка може себе проявити", – каже нардеп "Батьківщини" Сергій Соболєв.
Попри значні здобутки є і численні виклики, які ще потрібно вирішувати – незіставна оплата праці між чоловіками та жінками, домашнє та економічне насилля, домагання на робочих місцях тощо. На цьому наголосила верховна комісарка ООН з прав людини у відеозверненні. Та додала: Україна може підвищити власні шанси на розвиток сталої економіки, якщо рішуче підтримуватиме гендерну рівність.
25 червня 2026 р.
У Киїнській громаді на Чернігівщині з'явилося місце, де можна відпочити в затінку дубової алеї, провести час із родиною чи друзями та водночас дізнатися, де шукати допомогу у складних життєвих ситуаціях. Саме таким став новий громадський простір «Тиха підтримка», створений у межах ініціативи жителів громади за проєктом «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни», який реалізується ЖКУ за технічної підтримки ООН Жінки та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
22 червня 2026 р.
У межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» у модульному містечку «Новоселівка» на Чернігівщині відкрили «Простір відновлення та стійкості» для жінок і родин, які пережили війну. Тут проживають внутрішньо переміщені особи, які втратили власне житло внаслідок російської агресії та вже кілька років змушені будувати своє життя у тимчасових умовах.
17 червня 2026 р.
Більше 30 жінок Поліської громади на Київщині взяли участь у відкритті «Простору єднання» – безпечного та комфортного місця для жінок і дівчат, створеного в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
