Про гендерний аспект роботи офісу віце-прем'єр-міністерки з євроінтеграції говоримо з Катериною Левченко, Урядовою уповноваженою з гендерних питань.
Автор: Громадське радіо
Про гендерний аспект роботи офісу віце-прем'єр-міністерки з євроінтеграції говоримо з Катериною Левченко, Урядовою уповноваженою з гендерних питань.
У минулому році повноваження координувати державну гендерну політику були покладені на віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Що вдалося зробити за цей час та чому це важливо? Розповідає Катерина Левченко.
«Ми бачимо чимало позитивних кроків, які зроблені на рівні уряду, на рівні прийняття програм, документів, які інституалізують гендерну політику.
Пріоритетні напрями уряду на 2018 рік, план Асоціації між Україною та ЄС, Річна національна програма під егідою Комісії Україна-НАТО, прийнята Державна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Ми бачимо, що сьогодні, окрім тих документів, що ми традиційно вважали орієнтованими на гендерну політику, ця тематика починає інтегруватися в стратегічні документи розвитку різних галузей, державної політики в цілому. Фактично це та ключова ідея, яку просували багато років українські експерти, що гендерна інтеграція має бути ключовим інструментом в реалізації державної політики.
Сьогодні ми спостерігаємо своєрідну демаргіналізацію гендерної політики. З самостійного, десь там у куточку, напрямку державної політики, вона стає в стрімі таких важливих речей, як реформування сектора безпеки та оборони, питання євроінтеграції, вдосконалення національного законодавства. Є спеціальні положення, які стосуються гендерної рівності в фінансовій стратегії України, в економічній та експортній стратегії. Сьогодні ми говоримо про реалізацію гендерно орієнтованого бюджетування на рівні місцевих бюджетів, бюджетів ОТГ. Окрім того, що є політична воля, сьогодні починають розвиватися та впроваджуватися дуже ефективні механізми гендерної інтеграції.
Гендерна інтеграція — це не просто говорити про те, що гендерна рівність важлива. Наприклад, якщо говорити про будівельні норми — це впроваджувати в життя ті норми, які дозволяють приміщенням бути доступними й людям з інвалідністю, батькам із маленькими дітьми на візках, але серед цих батьків 90% будуть жінки, і це гендерна політика. Тобто це питання доступності, питання бюджетування, коли розраховується, на що місцева громада витрачає кошти. І якщо будується футбольне поле, це дуже добре, але паралельно потрібно робити якісь речі, які будуть інвестуванням у дівчат або ж більше залучати їх спорту. Це дуже прості, але наочні приклади».
21 серпня 2026 р.
В ніч проти 20 серпня російські агресори завдали масованого удару балістичними та крилатими ракетами по Києву та Київській області. Удень столицю знову атакували дрони, в результаті знову загинула людина. Загалом загинуло 17 людей та десятки отримали поранення.
19 серпня 2026 р.
30 липня, у Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, на Рівненщині говорили про те, про що особливо важливо пам’ятати під час війни: ризики насильства, експлуатації та торгівлі людьми зростають, а отже, захист прав жінок має бути постійним і системним.
3 серпня 2026 р.
У мережі Жіночого консорціуму України є організації, які разом із нею пройшли десятки років змін, реформ, перемог і нових викликів. Центр громадської активності «Синергія» із Чернівців – одна з них. Майже чверть століття співпраці, десятки спільних заходів і проєктів, але найцінніше тут не цифри.
