
Цьогорічна Літня школа для дітей та підлітків у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» відбувається зовсім не так, як звичайна літня школа.
Автор: Жіночий консорціум України
Джерело: https://wcu-network.org.ua/
Цьогорічна Літня школа для дітей та підлітків у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» відбувається зовсім не так, як звичайна літня школа.
Одночасно – онлайн і офлайн.
Одночасно – у всіх хабах проєкту.
Діти з чотирьох областей України в першій половині дня підключаються до спільних онлайн-зустрічей, отримують завдання, а потім виконують їх у своїх просторах. А результати знову презентують усім разом – через екрани моніторів, які цього дня фактично об’єднали чотири команди.
А в другій половині дня на кожен хаб чекала власна офлайн-програма.
І все це навколо теми: «Лайфхаки дитячої адвокації».
Команди почали збиратися задовго до офіційного старту.
Хтось робив селфі, хтось уже встигав познайомитися й побалакати, хтось пригощався смаколиками, а хтось просто радів зустрічі. І хоча учасники Літньої школи були в різних містах і навіть різних областях, цього дня вони мали стати однією командою.
Першим завданням першого дня стала вправа «Герб команди».
Здавалося б, що може бути простішим: познайомитися та створити символ своєї команди. Але дуже швидко стало зрозуміло, що кожен хаб вклав у свій герб набагато більше, ніж просто красиві малюнки.
Команда Сумського хабу вирішила взяти за основу стилізований класичний герб Сум. Але додала до нього те, про що мріють самі діти, те, що вони хотіли б побачити у своєму місті, чого їм там не вистачає.
І тут почалося найцікавіше. Серед дитячих відповідей були дороги, Діснейленд, море та більше дитячих заходів. Хоча деякі учасники сказали: «Сумам усього вистачає»!
І це теж дуже важлива відповідь. Бо дитяче бачення міста – воно не завжди однакове. І саме тому його потрібно чути.
Команда Київщини, учні Новопетрівського ліцею та школярі з Казаровичів, фактично зашифрувала у своєму гербі всю історію вже реалізованих ними ініціатив. Вони створили у ліцеї команду «Mood Makers» («Творці настрою»), яка проводить для молодших школярів різні активності. Їхня мета – повернути малечі радість та емоційний спокій.
Діти з теплом згадували, як на День вишиванки робили для молодших школярів пам’ятні значки із символічною вишиванкою. А ще розповіли: на цьому вони зупинятися не збираються. У планах нові ініціативи, корисні для однолітків і всієї громади.
Запорізька команда підійшла до створення герба максимально творчо – використала багато різних художніх технік і намалювала/виліпила кожного члена команди. Бо усі важливі!
Герб Первомайського хабу об’єднав інтереси всіх його учасників.
Чотири герби. Чотири команди. Чотири різні погляди.
Уже після презентацій стало зрозуміло: попри всі відмінності, дітям дуже багато чого хочеться однакового – щоб їхнє місто було кращим, щоб у ньому було цікаво жити, щоб поруч були друзі й можливості щось змінювати. І всім без винятку хочеться МИРУ.
Наступна сесія називалася «Як діти впливають — реальні історії». Тут замість теорії були справжні історії. Ініціативи, які діти самі придумали і самі реалізували.
Нагадаємо, на початку 2026 року команди дітей у межах проєкту отримали можливість придумати, що саме вони хотіли б зробити для своєї громади. Діти самі визначали ідеї, які для них важливі, а потім за підтримки дорослих втілювали їх у життя.
І саме ці історії стали одним із найцікавіших моментів першого дня Літньої школи.
Запорізька команда розповіла про ініціативу «Живе Запоріжжя». Підлітки опитували жителів міста в межах проєкту «Випадковий день із життя жителів Запоріжжя». Зібрані історії та матеріали мають стати основою для реальної книги. Ще одна запорізька ініціатива – «Книжковий бум», покликана популяризувати читання серед молоді креативними методами.
А ще учасники згадували, як навесні висаджували сакури в Запоріжжі. Бо адвокація – це не тільки про великі промови й офіційні звернення.
Іноді це просто посаджене дерево, власна книжка або ідея, яка поступово стає справою.
Команда Первомайського хабу вирішила показати свої досягнення у форматі маленького відеофільму.
Серед їхніх ініціатив – кімната відпочинку у власному ліцеї, зона спортивної активності в коридорі ліцею та, можливо, найнеочікуваніша історія – «Дискотека 90-х».
Так, саме так, ретро-дискотека для однолітків. Ідея настільки сподобалася місцевій владі, що такі дискотеки планують проводити й надалі.
Суми також презентували одразу кілька своїх ініціатив. Діти показали яскравий альбом «Суми – місто майбутнього», у якому описали власне бачення рідного міста і розповіли як навесні висаджували квіткову клумбу.
А ще розповіли про ініціативу «Особливий подарунок своїми руками». Ідея народилася під час розмови про Тиждень толерантності. Коли говорили про важливість поваги та безбар’єрності, діти загорілися бажанням зробити щось особливе для дітей з інвалідністю.
Вони приготували для них десерти. І вийшло набагато більше, ніж просто «щось зробити для інших». Це була важлива й цікава справа, нові знайомства та нові друзі – діти, яким вони подарували власноруч приготовані смаколики.
Команда Київщини розповіла про свою ініціативу «Mood Makers», яка займається з молодшим школярами різними активностями. Цей проєкт про турботу, увагу і прості речі, які допомагають дитині знову відчути емоційний спокій.
Коли слухаєш ці історії одну за одною, стає особливо очевидним: діти вже вміють змінювати простір навколо себе. Їм не потрібно чекати, поки вони стануть дорослими. Їм потрібно, щоб їх почули і дали можливість діяти!
Після презентацій команди обговорювали, які ініціативи сподобалися їм найбільше, як ці ідеї можуть вплинути на інших дітей і що можна повторити у своїй громаді?
І саме тут досвід окремих команд перетворювався на спільний досвід усіх учасників Літньої школи.
Бо кожна історія показувала одне й те саме: коли діти об’єднуються, вони можуть втілювати ідеї, які роблять їхнє життя, життя однолітків та громади загалом кращим, цікавішим і яскравішим.
Онлайн-спілкування учасників постійно змінювалося офлайн-активностями.
Під час перерв діти ласували смаколиками і гралися. Команда Сумського хабу ще й збирала з пазлів карту України, дівчата танцювали, а творчий Сашко тим часом створив із пластиліну восьминога, який їсть борщ і капусту.
Бо літня школа – це не тільки серйозні теми. 😊Це ще й про те, щоб бути разом, сміятися, щось ліпити, танцювати, збирати пазли й просто добре проводити час. Попри страшні будні війни. ☹
А потім усі команди перейшли до активної гри «Павутина солідарності». Її головна ідея – підтримка одне одного та розуміння сили спільних дій.
Діти створювали власну павутину зв’язків і говорили про те, хто може бути поруч, до кого можна звернутися по допомогу, з ким можна об’єднатися, коли хочеш щось змінити. Бо одна людина може мати чудову іде, але разом її набагато легше втілити.
У Запоріжжі «павутина» стала приводом поговорити про те, чого дітям не вистачає в місті і що ще можна зробити.
Команда Київської області також говорила про те, що хотілося б змінити для підлітків: чого їм не вистачає і що могло б зробити життя молоді в громаді цікавішим та комфортнішим.
Особливо теплою ця вправа стала для Злати із Сум. Напередодні дівчина невдало травмувала ногу й зламала палець. Але все одно прийшла на Літню школу. І згодом сказала, що найбільше їй сподобалося те, що, незважаючи на травму, вона змогла брати участь у створенні «павутини».
Здавалося б, маленька деталь. Але саме з таких деталей і складається справжня участь: коли ти не просто присутній, а відчуваєш, що ти потрібен команді.
Після смачного обіду почалася наступна частина першого дня – яскрава офлайн-програма. І тут кожен хаб мав власний план.
Запорізький хаб вирушив до басейнів. Діти Київського хабу поїхали до зоопарку «12 місяців». Команда Миколаївського хабу пішла на перегляд фільму "Людина - павук".
А найменша група учасників Літньої школи, команда Сумського хабу, зайнялася кулінарією. Діти власноруч створювали десерти. Звісно ж, для себе. 😊
І це був дуже правильний фінал першого дня.
Бо після розмов про адвокацію, права, ініціативи, солідарність і зміни потрібно було просто відпочити, посміятися, погратися, поплавати, побачити тварин або приготувати щось смачне власними руками.
Перший день Літньої школи «Лайфхаки дитячої адвокації» був дуже різним. Тут були серйозні розмови й танці. Герби команд і пластиліновий восьминіг. Історії про книжки, сакури, дискотеки, кімнати відпочинку, десерти й дитячі ініціативи. Розмови про те, чого не вистачає містам і громадам.
Було багато-багато спілкування. Але за всім цим – дуже важлива річ. Діти не просто слухали про те, що вони мають право бути почутими. Вони вже мають досвід, коли їхні ідеї почули. Коли вони самі вирішили, що хочуть змінити, об’єдналися, зробили і побачили результат. Саме це і є головним лайфхаком дитячої адвокації: мене чують, я дію, я впливаю.
І це був лише перший день.
Далі буде...
Нагадаємо, що мета Літньої школи – посилити спроможність дітей та підлітків адвокатувати власні потреби та інтереси через підходи, засновані на правах дитини та змістовній участі дітей, використовуючи досвід ініціатив, які вже були реалізовані в межах проєкту.
Літня школа реалізується в межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV». Проєкт впроваджується у співпраці та за підтримки ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція).

5 серпня 2026 р.
Що означає мати право? Чому важливо поважати інших? Як домовлятися, чути одне одного і будувати справедливі правила? Саме навколо цих питань будувався окремий цикл занять для дітей у Сумському хабі проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють».

4 серпня 2026 р.
А що, якщо «лінь» це не проблема, а сигнал-повідомлення від твого мозку? 👀 Саме це питання ми розбирали під час чергової зустрічі нашого НЕформального клубу. 🤔Говорили про лінь, прокрастинацію і втому. І про той момент, коли всі навколо чекають, що ти «зберешся», а у тебе чомусь немає сил. 😳

31 липня 2026 р.
У проєкті «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» є робота, яку легко побачити: заняття для дітей, батьківські клуби, тренінги, спільні активності, зустрічі та інші події. Ми фотографуємо їх, розповідаємо про них на сайті й у соцмережах. А є інша частина роботи – тиха, індивідуальна і майже непомітна для широкої аудиторії. Це кейс-менеджмент та індивідуальне консультування дітей і родин.