
Протягом останніх кількох місяців громадські активісти досліджували інституційну спроможність органів влади реалізовувати державну гендерну політику.
Автор: Час Чернігівський
Протягом останніх кількох місяців громадські активісти досліджували інституційну спроможність органів влади реалізовувати державну гендерну політику.
Моніторинг органів влади та місцевого самоврядування чотирьох областей показав відсутність єдиної вертикалі на місцевому рівні, яка б мала забезпечувати реалізацію Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
При аналізі заходів, які на думку місцевої влади мають забезпечувати рівні права та можливості жінок і чоловіків виявилося, що більшість з них не стосується власне забезпечення гендерної рівності. Найчастіше вони стосуються пропаганди здорового способу життя, питань сім'ї та дітей, молоді.
Місцеві держадміністрації та міські ради запевняють про відсутність на місцевому рівні дискримінації за ознакою статі, але вони це стверджують в умовах, коли половина об'єктів моніторингу не проводила відповідної аналітики, а та, що проводилась – є наданням статистичної звітності: щорічного аналізу кількісного та якісного складу держслужбовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування або звітів про виконання відповідних місцевих програм.
Серед усіх завдань у сфері гендерної політики, реалізація яких віднесена до компетенції місцевих державних адміністрації та органів місцевого самоврядування фактично провадиться лише просвітницька та інформаційно-пропагандистська діяльність з питань ґендерної рівності і в рамках саме цієї роботи є співпраця з об'єднаннями громадян щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Але, оскільки говорити про якісне проведення аналітики не приходиться, то виникає питання, звідки можна знати, як ефективно проводити інформаційно-просвітницьку роботу, на що саме звертати увагу, якими є результати цієї роботи?
Цікаво, що до заходів просвітницької діяльності у цій царині відносять і конкурси «Жінка року», і парад вишиванок, і кулінарні конкурси, які взагалі не стосуються питання гендерної рівності, а навпаки, можуть сприяти закріпленню стереотипів.
Але варто зауважити і про позитивні зрушення при організації традиційних свят. Так в Чернігівській області, в рамках святкування Міжнародного жіночого дня 8 Березня проводяться такі заходи як акція «Жінки, знайте свої права». Варто зазначити, що на веб-сайті Чернігівської облдержадміністрації створено підрозділ «Гендерна рівність», де розміщується інформація щодо гендерної проблематики.
Проект «Проведення громадського функціонального обстеження місцевих органів влади для підвищення ефективності державної гендерної політики» реалізується громадською організацією «Центр політичних студій та аналітики» за сприяння Посольства Нідерландів в Україні.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».