Як токсичні батьки руйнують життя дитини: 5 помилок у вихованні

Діти, які виросли з токсичними батьками, у дорослому віці можуть зіштовхнутися з відчуттям провини і тривоги, низької самооцінкою, ризиком опинитися в романтичних стосунках з аб’юзером. Які дії здійснюють токсичні батьки – читайте у матеріалі.

"Це досить часто трапляється, коли мати — тиран. Я одягалася, як скаже вона. Робила все те, чого вона хотіла. І на свою думку, звичайно ж, не мала права. Вона називала себе "подружкою", і я дійсно думала, що це так. Пам’ятаю, маленькою мене били. Але я не можу сказати, що мене не любили, ні. Просто поганий настрій був, немає грошей, погода погана або трохи випили".

Це лише одна із сотень історій, які є на сайті онлайн-щоденника Мені здається. На цьому ресурсі можна анонімно розповісти про випадки домашнього насильства.

Психологічне насильство — це дуже небезпечна і поширена форма. Травмованість психіки, перманентне відчуття провини й тривоги, низька самооцінка, великий ризик опинитися зв’язаним по руках і ногах у романтичних стосунках з аб’юзером.

Дії токсичних батьків

Ігнорування

"Я не буду з тобою спілкуватися, бо ти не робиш те, чого я хочу", — типова маніпуляція. Згодом дитина починає думати, що з нею щось не так, і всі проблеми в суспільстві проєктує на себе.

Газлайтинг

Це форма психологічного насильства, коли дитину змушують сумніватися в адекватності свого сприйняття. Наприклад, це може проявлятися, коли мама плаче. Дитина підходить і запитує: "Мамо, тобі погано?". "Ні, тобі здалося", — відповідає мама.

В майбутньому, коли малюк виросте, йому завжди буде здаватися, що "здається". Проте коли здається — насправді не здається. Особливо у всіх питаннях, що стосуються насильства.

"Мама ж любить тебе"

Насправді це маніпуляція, аргументувати любов'ю будь-яке правильне чи не дуже рішення. Дитина починає асоціювати широкий спектр негативних емоцій (агресію, сором, злість) з маминою любов’ю, а пізніше сприймає такі ж прояви від інших людей як прояви тієї самої любові.

Стирання особистих кордонів

Досить стандартна історія, коли батьки настільки хвилюються за життя і здоров’я своїх дітей, що забувають про особистий простір, наприклад, читають особисті щоденники. Проте грамотно вибудувані особисті кордони й "своя" територія дуже важливі для формування здорової психіки.

Емоційне зловживання

Залякування, приниження словесні чи фізичні, перекладання відповідальності, насильницька дезадаптація — все це прояви нездорових стосунків мами й дитини.

Якщо психологічне насильство присутнє і в дорослому віці, коли дитина вже зовсім не дитина, єдиний вихід — дистанціюватися. Можна зводити спілкування до формальності, можна підтримувати фінансово, головне — не відчувати почуття провини. Сепаруватися від батьків — це нормально, особливо, коли дуже гостро стоїть питання психологічного здоров'я.