
Питання закриття, а точніше, призупинення діяльності більше 30-ти шкіл області викликало жвавий інтерес серед тернополян. Громаду цікавить, навіщо закривають навчальні заклади і скільки на цьому зекономлять.
Автор: 20 хвилин
Питання закриття, а точніше, призупинення діяльності більше 30-ти шкіл області викликало жвавий інтерес серед тернополян. Громаду цікавить, навіщо закривають навчальні заклади і скільки на цьому зекономлять.
Кого, у першу чергу, торкнеться реорганізація? Як саме прийматимуть рішення? Відповіді на ці та інші питання дав директор Тернопільського обласного департаменту освіти і науки обладміністрації Любомир Крупа - під час проведення онлайн-чату, який відбувся у четвер, 25 червня.
Умовою для призупинення діяльності шкіл, як розповів гість прямого ефіру, обов’язково є рішення сесій районних рад. Нині є лише чотири рішення - дозволи райрад про призупинення діяльності навчальних закладів: три у Зборівському районі й один - у Борщівському.
- Департамент не ставить перед собою завдання, що має бути виконаний 100%-й план щодо 31 закладу, до цього мають дозріти самі громади, - говорить пан Крупа. - Завдання Департаменту та районних відділів освіти - донести інформацію, що діти, які вчаться у школах, де немає класів чи є класи-комплекти, де є індивідуальна форма навчання, не отримують належних знань. Зрозуміло, що якість освіти шкутильгає.
З іншого боку, як наголошує Любомир Крупа, потрібно враховувати ще й соціальну складову. Кожна дитина прагне спілкування, напрацювання характеру.
- У колективі діти прагнуть проявити якісь риси характеру, творчі нахили, а коли немає конкуренції, то дитина втрачає цю можливість до самореалізації, стимул до вдосконалення своїх знань, - каже він. - Якщо дитина входить в азарт, показує кращі результати, вона швидше соціалізується.
Під час ефіру посадовець черговий раз наголошує, що призупинення діяльності малокомплектних шкіл, а також реорганізація - не для економії, а для покращення якості освіти школярів.
- 24 квітня цьогоріч уперше відбулось спільне проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) та державної підсумкової атестації (ДПА), - продовжує пан Любомир. - І що ми маємо: з 906 осіб, які претендували на медаль, її підтвердили трохи більше 600 чоловік. Решта результатів - анульовані. Згідно з результатами здачі ЗНО з української мови та літератури, рівень знань наших шолярів складає лише 37%. Це дуже плачевна ситуація. На ЗНО з української мови та літератури Тернопільщина показала ганебний результат, як для україномовної області.
Педагоги у школах мусять бути більш професійними, діти - отримувати якісні знання, відвідувати гуртки, аби потім самореалізувати себе.
- Багато метрів української культури - вихідці із сільської місцевості, і нам гріх про це забувати, - наголошує Любомир Крупа. - Ми не повинні загубити обдарованих дітей на селі, утримуючи заклади, які не можуть дати школярам достатніх знань.
Реорганізація передбачає укрупнення, об’єднання малокомплектних шкіл, переведення їх в інший формат роботи. Малокомплектними вважають школи І-ІІІ ступенів, якщо у них навчається менш ніж 100 чоловік; І-ІІ ступенів - менше 40 дітей; І-го ступеня - менше 10 осіб.
- Якщо, скажімо, є школа І-ІІІ ступенів, де вчиться мало учнів 10-11 класів, ми переводимо дітей в інший навчальний заклад, де створюємо потужні випускні класи, а ту школу реорганізовуємо у І-ІІ ступенів, - пояснює чиновник. - Аналогічно діємо зі школою першого ступеня, об’єднуючи її із ДНЗ у навчально-виховний комплекс.
На запитання, у яких школах нині вчиться найменше дітей, Любомир Крупа відповідає, що в деяких школах є класи, де навчаються максимум три учні. Як правило, у таких закладах немає жодного повноцінного класу. Адже клас формується тільки тоді, коли в ньому є хоча б п’ятеро учнів.
Незадоволені такою ініціативою Департаменту є, і це недивно. Адже в селі знайти якусь роботу проблематично, а тут ще й школу закривають.
- До нас приходили представники села Конюхи Козівського району, - розповідає посадовець. - Ситуація унікальна, адже тут функціонують дві школи: І-ІІІ і І-ІІ ступенів. В одній вчаться 130 дітей, в іншій - 27. При проектній потужності одного закладу на 250 осіб, однієї школи цілком достатньо для того, щоб прийняти всіх дітей, причому ці заклади розташовані в межах пішохідного доступу. Утримувати ці дві установи нераціонально.

20 липня 2026 р.
Уявіть школу, де дорослі вчаться слухати дітей. А діти – не просто говорити про свої права, а досліджувати, ставити незручні запитання й шукати рішення, які можуть змінити їхні громади. Саме така ідея закладена у Літню школу «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», яка стартувала сьогодні у межах проєкту «Зміцнення громадянського суспільства для забезпечення прав дітей».

19 липня 2026 р.
Так склалося, що робота у Вишгороді можлива лише в неділю, і дуже часто саме цю ніч припадають масовані обстріли. Але щоразу, попри втому, тривогу й недосип, наші колеги залишаються готовими підтримувати тих, хто зараз найбільше потребує допомоги.

16 липня 2026 р.
Команда Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» продовжує зустрічі батьківського клубу, створюючи безпечний простір, де жінки можуть не лише отримати нові знання, а й знайти підтримку, якої так часто бракує у щоденному житті.