Серед клієнтів УГСПЛ є і такі, яких часто суспільство уникає, засуджує або просто відвертається від них. Проте саме ці люди більше за інших потребують підтримки, розуміння та прийняття. Юристи УГСПЛ допомогли чоловікові не втрати батьківських прав, яких намагалася позбавити його бабуся дитини.
Автор: Громадський простір
Серед клієнтів УГСПЛ є і такі, яких часто суспільство уникає, засуджує або просто відвертається від них. Проте саме ці люди більше за інших потребують підтримки, розуміння та прийняття. Юристи УГСПЛ допомогли чоловікові не втрати батьківських прав, яких намагалася позбавити його бабуся дитини.
Залишитись батьком маленької Даринки — таке своє бажання майже півтора року пан Ярослав намагався здійснити, оббиваючи пороги судів. Після смерті матері дівчинки бабуся не захотіла миритися з тим, що малолітню дитину буде виховувати її законний батько, бо той мав “погане минуле” — вживав наркотичні речовини, а зараз проходить лікування у наркологічному диспансері і бере участь у програмі замісної підтримуючої терапії (ЗПТ) для наркозалежних. До того ж, є ВІЛ-інфікованим. Бабуся Даринки не вигадала нічого кращого, як звернутися до суду, щоб той позбавив її родича батьківських прав. Під час розгляду справи з’ясувалось, що ніяких ґрунтовних причин позбавити чоловіка права виховувати власну дитину не було. Ярослав є взірцевим учасником ЗПТ та вже понад трьох років не допускав порушення умов участі в такій програмі.
Чоловік миритися із втратою дочки не захотів і, шукаючи допомоги, звернувся до громадської приймальні УГСПЛ у Івано-Франківській області. Юристи приймальні надали йому відповідну консультацію та представляли його інтереси у суді. Незважаючи на те, що розглядалася справа довго — майже півтора роки, рішення суду було справедливим. Івано-Франківський міський суд, рішення якого потім залишив без змін Апеляційний суд Івано-Франківської області, не знайшов підстав для позбавлення пана Ярослав батьківських прав.
“З метою недопущення дискримінації пана Ярослава як ВІЛ-інфікованого та учасника ЗПТ наша приймальня представляла інтереси чоловіка в судовому провадженні. Суд виніс рішення на користь пана Ярослава. Така позиція суду є беззаперечним показником об’єктивності та зростання рівня толерантності з боку судової системи до справ осіб, які в минулому зловживали наркотичними речовинами та розплачуються тепер за свої помилки” — розповідає Юрій Вацик, юрист, координатор громадської приймальні УГСПЛ в Івано-Франківській області.
Щасливий батько маленької Даринки із надією дивиться у своє майбутнє, адже найрідніша людина для нього поряд.
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
