Для ліберального суспільства потрібно і корисно провести чітку межу. І це означає, що у Німеччині має бути заборонене носіння паранджі, вважає шеф-редактор DW Александер Кудашефф.
Автор: DW.COM
Для ліберального суспільства потрібно і корисно провести чітку межу. І це означає, що у Німеччині має бути заборонене носіння паранджі, вважає шеф-редактор DW Александер Кудашефф.
Так, заборона на носіння паранджі - це символічна політика. Так, ця заборона не допоможе запобігти жодному терористичному акту. Так, для ліберальної правової держави сам намір заборонити паранджу є ознакою неліберальності. Так, у Німеччині небагато жінок носять паранджу - ну то й що з того? І так, носіння паранджі багатьох турбує, але не все, чим багато хто стурбований, має бути заборонене. У цьому міністр закордонних справ ФРН Томас де Мезьєр має рацію.
Але заборона на носіння паранджі має сенс, а також є політично корисною. Це покаже, що відкрите суспільство приймає не все. Вона покаже, що ліберальна правова держава вирішила протистояти ворогам лібералізму. Вона покаже, як правильно класифікувати паранджу як символ. Паранджа не є ознакою живої релігії або навіть живої релігійності, адже в такому разі її носили б усі жінки від Марокко до Пакистану. Але вони так не роблять, хоча марокканки є такими ж релігійними, як лівійки, єгиптянки, іранки або пакистанки.
Ні, паранджа є символом ісламського фундаменталізму у ваххабітській інтерпретації. Паранджа є ознакою ісламського фундаменталізму - в "Ісламській державі", "Талібані", Саудівській Аравії та деінде. Паранджа не є ознакою народних вірувань або повсякденної релігійності.
Наскільки далеко має заходити толерантність?
Звісно, можна стверджувати, що така релігійно індиферентна країна, як ФРН, забезпечує свободу релігії для всіх вірувань. Але як далеко має заходити толерантність? Чи включає вона також обрізання молодих дівчат у мусульманських країнах? Право чоловіка розпоряджатися жінкою? Брак права жінок на самовизначення? Чи треба це все терпіти, бо ми хочемо бути релігійно толерантними?
Паранджа ув'язнює жінку. Це - її призначення. Вона забирає у жінки право на самовизначення, самовпевненість та місце у суспільстві. Як одяг паранджа суперечить людській гідності та уявленням про рівні права. А отже, суспільство має поставити питання: наскільки воно готове йти назустріч радикальним формам ісламу? Як далеко має сягати ліберальна толерантність? Суперечки з приводу заборони паранджі мають очевидний політичний характер. Ідеться про те, як поводитися з ворогами відкритого суспільства?
Для ліберального суспільства потрібно і корисно провести чітку розмежувальну лінію. І це означає, що у Німеччини носіння паранджі має бути заборонене. Так само, які і полігамія, дитячі шлюби, обрізання жінок - в ім'я релігії. Треба цьому всьому політично сказати "ні". А про решту мусять подбати юристи.
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
