
Кожен десятий українець (10%) виступає проти того, щоб жінки працювали на впливових посадах в органах державної влади, 81% не бачать необхідності в таких обмеженнях, свідчать дані опитування Соціологічної групи "Рейтинг".
Автор: Дзеркало тижня
Кожен десятий українець (10%) виступає проти того, щоб жінки працювали на впливових посадах в органах державної влади, 81% не бачать необхідності в таких обмеженнях, свідчать дані опитування Соціологічної групи "Рейтинг".
Згідно з даними соціологів, за останній рік число противників жінок на високих державних постах суттєво не змінювалося, перебуваючи в межах від 7% до 12%.
Відповідаючи на запитання "Якщо на виборах є два кандидати з однаковим рівнем професійної кваліфікації, але один з них є чоловіком, а інша - жінкою, кого з кандидатів Ви більш схильні підтримати?", 15% обрали жінку, 16% - чоловіка, 64% не бачать жодної різниці.
Опитування було проведено Соціологічною групою "Рейтинг" у всіх регіонах України (за винятком Криму, Донецької та Луганської областей) з 19 по 30 листопада 2015 року серед 1800 осіб. Статистична похибка не перевищує 2,3%.
Нагадаємо, що 12 листопада 2015 року Верховна Рада внесла зміни до КЗпП, заборонивши дискримінацію за будь-якою ознакою в сфері праці.
За результатами місцевих виборів 25 жовтня 2015 року, середній рівень представництва жінок в обласних радах склав 15,1%. Порівняно з попередніми виборами, коли жінки отримали 12% мандатів в обласних радах, ситуація з гендерним балансом трохи покращилася.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».