
У роботі літньої школи «Голоси юних – право на захист» взали участь 28 підлітків з усіх регіональних хабів проєкту: Сумської, Запорізької, Миколаївської та Київської областей. Що планувала команда проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III», організовуючи літню школу та чи вдалось реалізувати усі задуми? Про новий формат проєкту та перші результати розмовляємо з його координаторкою Ларисою Магдюк.
Автор: Жіночий консорціум України
У роботі літньої школи «Голоси юних – право на захист» взали участь 28 підлітків з усіх регіональних хабів проєкту: Сумської, Запорізької, Миколаївської та Київської областей. Що планувала команда проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III», організовуючи літню школу та чи вдалось реалізувати усі задуми? Про новий формат проєкту та перші результати розмовляємо з його координаторкою Ларисою Магдюк.
Такий формат як літня школа вперше використовується на проєкті за чотири роки роботи. В чому особливість цього формату?
Особливість цього формату — у виїзній роботі, яка дозволила зібрати представників усіх регіонів-учасників проєкту. Найважливішим було те, що підлітки зустрілися особисто, мали змогу разом взяти участь в активностях і отримати новий досвід поза межами своїх громад.
Розкажіть, будь ласка, про основні завдання літньої школи.
У нас було кілька ключових завдань:
• Надати дітям інформацію про їхні права, пояснити важливість їхньої ролі у розвитку громад та показати, що їхній голос можуть почути.
• Створити простір для комунікації з однолітками з різних регіонів, що дозволило їм відчути єдність.
• Організувати відпочинок та допомогти дітям трохи відволіктись від війни, змінити обстановку. Для подолання травм, отриманих внаслідок повномасштабного вторгнення, ми використовували різні форми терапії.
Ви були присутні на заняттях. Що найбільше вас вразило у цих дітях?
Мене найбільше вразила їхня відвертість. Підлітки дуже чесно відповідали на питання, відкрито висловлювали, що їх турбує. Це саме ті проблеми, на які дорослі повинні звертати увагу, щоб їх виправити. Також, діти мають величезний потенціал на майбутнє: вони не бояться складних питань, не бояться говорити про ситуації, які їх бентежать, а також, можуть чесно сказати, якщо щось не подобається. І це чудово!
Чи можете ви назвати одне найяскравіше враження від літньої школи?
Таких вражень багато, але всі вони пов’язані з незламністю дітей. Мене вразила їхня щирість, їхня здатність не втрачати оптимізму та радіти простим речам. Деякі діти були закритими на початку, але, спостерігаючи за іншими, вони вчилися відкриватися.
Особливо вразила реакція на пропозицію розробити власні проєкти. Їхні ідеї були неординарними і настільки добре пропрацьованими, що могли б стати і стартапом, і майбутньою професією. Їхній системний, перспективний і комплексний погляд на вирішення проблем у громадах свідчить про те, що ці діти здатні мислити як справжні лідери.
Як, на вашу думку, літня школа вплинула на учасників? Що діти візьмуть із неї?
Впевнена, що вплив був дуже позитивним. Діти побачили себе в іншому середовищі, знайшли нових друзів та отримали багато позитивних емоцій. Для багатьох це був перший досвід поїздки без батьків. Вони вперше відвідували готель, ресторан, басейн, отримали багато нових вражень та досвіду. І звичайно – нові знайомства та нові друзі! Це не лише моя думка, а й слова самих дітей.
Нагадаємо, що літня школа реалізовувалась в межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III», за підтримки ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція).

16 вересня 2026 р.
Тема чергової зустрічі: «Три покоління під одним дахом: як побудувати безпечні кордони з бабусями й дідусями без війни в родині».

15 вересня 2026 р.
Є теми, які майже не потрапляють у медіа. Але це зовсім не означає, що їх не існує. 👀 Саме про такі історії говорили цього разу в НЕформальному клубі. Дівчата ділилися тим, про що їм самим було б важливо чути й читати частіше. Про речі, які можуть здаватися «не на часі», «незручними» або просто непомітними для інших. 🤔

10 вересня 2026 р.
Як налаштувати на школу одразу кількох дітей різного віку? Як не вигоріти, коли на тобі щоденні турботи про трьох, чотирьох, п’ятьох, а то й шістьох дітей? І де в усьому цьому знайти трохи часу на себе? І все це в умовах війни і постійних загроз! Про все це говорять фахівчині Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» з мамами і бабусями, які живуть у шелтері для ВПО «Червона Калина».