Протягом 2011 року в обласному центрі зареєстровано понад тисячу онкохворих та 228 хворих на туберкульоз. Про це йшлося під час медичної ради із підсумків роботи у 2011 році комунального закладу «Луцька міська поліклініка № 3».
Автор: Сімя і дім
Протягом 2011 року в обласному центрі зареєстровано понад тисячу онкохворих та 228 хворих на туберкульоз. Про це йшлося під час медичної ради із підсумків роботи у 2011 році комунального закладу «Луцька міська поліклініка № 3».
Головний лікар поліклініки Віктор Максимюк навів статистику, згідно з якою у 2011-му році з-поміж усіх людей найбільше страждало захворюваннями органів кровообігу та органів дихання.
За словами ескулапа, у минулому році збільшилася кількість онкохворих. Сьогодні на обліку поліклініки знаходиться 1037 людей з онкологічними хворобами, а також 228 людей, хворих на туберкульоз.
Як зазначив Віктор Максимюк, зросла і смертність. А завідуючий відділенням загальної практики сімейної медицини Наталя Отченашенко розповіла, що серед чоловіків смертність більша , ніж серед жінок на 2%. Вона також розповіла про роботу підрозділів поліклініки, зокрема, про функціонування центру первинної медико-санітарної роботи. «Я вважаю, що ми спрацювали непогано», - підвела вона підсумок.
Сімейний лікар Клавдія Кіреєва повідала присутнім про недоліки в роботі поліклініки. Серед негативів вона виділила відсутність у лікарів практичних навичок роботи із хворими дітьми. «Основна проблема – наші знання базуються на самоосвіті», - заявила медик і висловила побажання організації практичної підготовки сімейних лікарів.
Начальник управління охорони здоров’я Луцької міської ради Федір Кошель порадив сімейним лікарям направляти дітей до вузьких спеціалістів. «Будемо спостерігати за хворою дитиною, але під наглядом спеціаліста», - заявив він. Також Федір Кошель висловив незадоволення тим, що у поліклініки «онкологічна занедбаність». Проте очільник місцевого управління охорони здоров’я подякував персоналу поліклініки за роботу і зауважив, що лікарі «працювали відповідно до тих потужностей, які є».
2 червня 2026 р.
Коли навколо так багато тривог, найціннішим стає простір, де можна просто видихнути й відчути, що ти не одна. Для багатьох жінок у громадах Київщини та Чернігівщини, які пережили жахи війни, евакуацію та втрати, психологічна підтримка в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» став саме таким безпечним прихистком.
29 травня 2026 р.
Повномасштабна війна Росії в Україні принесла в українські громади не лише руйнування та втрати, а й глибокі психологічні травми. Особливо гостро це відчувають жінки у невеликих селах і віддалених громадах, де доступ до підтримки обмежений, а пережитий досвід часто залишається непроговореним. Щоб підтримати цих жінок і громади Жіночий консорціум України реалізував проєкт «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» у Киїнській, Киселівській, Крутівській та Поліській громадах Київської й Чернігівської областей.
27 травня 2026 р.
Під час війни гендерно зумовлене насильство (ГЗН) в Україні не зникло. Навпаки, ризики для жінок значно зросли. Однак офіційна статистика не відображає реальних масштабів проблеми. Саме цей парадокс став одним із ключових висновків Моніторингу реалізації прав жінок у воєнний час (2022–2025 рр.).
