
Присудження Нобелівської премії миру правозахисникам, борцям проти угнітання дітей, Малалі Юсуфзай і Кайлашу Сатьяртхі – це данина безперечному праву усіх дітей на отримання освіти, йшлося у повідомлення комітету, що визначав переможців цьогоріч. В середу 10 грудня усі нобелівські лауреати отримали свої нагороди в Стокгольмі і Осло.
Автор: euronews.com
Присудження Нобелівської премії миру правозахисникам, борцям проти угнітання дітей, Малалі Юсуфзай і Кайлашу Сатьяртхі – це данина безперечному праву усіх дітей на отримання освіти, йшлося у повідомлення комітету, що визначав переможців цьогоріч. В середу 10 грудня усі нобелівські лауреати отримали свої нагороди в Стокгольмі і Осло.
17-літня Малала Юсуфзай – пакистанська активістка, що веде боротьбу за право дівчат-мусульманок на освіту. Вона стала наймолодшою номінанткою Нобелівської премії за всю історію.
9 жовтня 2012 року її важко поранили бойовики терористичного руху “Техрік-Талібан-і-Пакистан” за її правозахисну діяльність. Дівчині вистрелили в голову і шию. Її лікували у британській лікарні.
На початку 2009 року, у віці 11 років, Юсуфзай стала відома у світі завдяки блогу, який вона писала для Бі-бі-сі. Вона детально розповідала про своє життя за режиму алібів, про їх спроби взяти під контроль долину Сват і про свої погляди на розвиток освіти для дівчаток.
Малала також є лауреатом премій Сімони де Бовуар та Сахарова.
“Моє послання миру: треба ставитися до цього серйозно. Не треба мовчати, бо ці діти потребують нашої допомоги. Якщо ми про них забудемо, скажемо, що вони надто далеко, що на нас це не впливає, то це не правда. Якщо ми не зупинимо війну, вона пошириться. Якщо ми не зупинимо тероризм, то він буде ширитися. А це може вплинути на усіх людей у світі”, – попереджає Малала Юсуфзай.
Розмір цьогорічної премії – майже 900 тисяч євро. На премію номінувалася рекордна кількість претендентів – 278 осіб та організацій.
Інший лауреат Нобелівської премії миру – 60-річний Кайлаш Сатьяртхі, який очолює глобальних рух проти використання дитячої праці в Індії. Його боротьба триває вже 40 років:
“Ми бачимо, що в багатьох країнах торгівля людьми зросла. Попит на дешеву покірну і мовчазну робочу силу для домашньої прислуги та в інших галузях зріс у світі. І саме тому ми вимагаємо, як міжнародне анти рабовласницьке товариство, що боротьба проти використання дитячої праці та викорінення дитячого рабства повинні бути пріоритетними”.
За оцінками Кайлаша, понад 60 млн індійських дітей, а це близько 6% населення країни, змушені працювати. Створений ним рух має назву “Врятуй дитинство”.
У заяві нобелівського комітету йшлося, що в світі зараз змушені працювати 168 млн дітей. В 2000 році це число становило на 78 млн більше. Тож світ вдало бореться з проблемою дитячої праці.

23 липня 2026 р.
Чому одна дитина постійно ображається, що брата чи сестру люблять більше? Чи справді все потрібно ділити порівну? І як реагувати на дитячі сварки так, щоб вони не перетворювалися на довічну образу? Саме про це говорили учасники онлайн тренінгу «Сіблінгові війни у кризові часи: як збалансувати дитячу конкуренцію та захистити право кожної дитини на батьківський ресурс», який у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» провела психотерапевтка Тетяна Пашко.

23 липня 2026 р.
Літня школа «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», що діє у межах проєкту «Зміцнення громадянського суспільства для забезпечення прав дітей», триває. І кожен день тут наповнений новими знайомствами, відкриттями, дискусіями та спільною роботою. Вони малюють, сперичаються, працююють в командах, говорять про права дітей, булінг, власний досвід і майбутні зміни.

22 липня 2026 р.
Вісім команд із різних регіонів України, десятки дітей, педагоги й ментори зібралися на Літній школі «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», щоб зробити перший крок до великої спільної справи – дослідження того, як в Україні реалізуються права дитини.