
Козаку не треба ні срібла, ні злата, тільки б Україна не була катами на хресті розп'ята, — учасники самооборони Майдану виконують пісню "Наливаймо, браття, кришталеві чаші" у столичному "Мистецькому Арсеналі". 11 квітня тут відбулася презентація другого тому першого українського коміксу "Даогопак: Шляхетна любов" у рамках фестивалю "Книжковий Арсенал". Автори графічного роману — київські художники Максим Прасолов, Олексій Чебикін та Олег Колов.
Автор: Gazeta.ua
Козаку не треба ні срібла, ні злата, тільки б Україна не була катами на хресті розп'ята, — учасники самооборони Майдану виконують пісню "Наливаймо, браття, кришталеві чаші" у столичному "Мистецькому Арсеналі". 11 квітня тут відбулася презентація другого тому першого українського коміксу "Даогопак: Шляхетна любов" у рамках фестивалю "Книжковий Арсенал". Автори графічного роману — київські художники Максим Прасолов, Олексій Чебикін та Олег Колов.
— Це хлопці з четвертої сотні, наші друзі. Був іще Гаврилюк, художники тут його малювали. Готуємо комікс про Майдан. Який він буде, не скажу, — власник видавництва "Небесний ключ" 37-річний Максим Прасолов фотографується з читачами на тлі 6-метрової ілюстрації з м'язистими козаками у вбранні із золотими поясами та при шаблях.
У другій частині "Даогопака" козак Олесь Сковорода закохується у дівчину-ніндзю Арі-Сан.
— Спочатку вони билися. А тут разом тренуються, обмінюються досвідом. Навіть є романтичний розворот. Проте в Олеся є суперник — шляхтич Казимир. Побачивши Арі-Сан, він сказав: "Така квітка прикрасить навіть краківський палац", — Прасолов показує малюнок дівчини в українському народному костюмі.
— А чого в неї таке глибоке декольте? — питаю.
— Це до художника, він малював свою жінку. Вона теж у нашій команді, редактор кольору. А Олесь має риси кожного з нас. Він не ідеальний, але такий собі козак, що мріє стати характерником, — говорить видавець. — Малювали і писали текст у 2005–2011 роках. Але на деяких сторінках є збіги з теперішніми подіями. "І тут я виходжу з-за хмар, а з поштарем три беркути охорони. І вони каменем падають".
— Пишіть для Артема, — відвідувач виставки купує комікс для свого сина. — Ви задоволені продажем? Можна заробити трохи?
— Уже нема п'яти тисяч примірників першої частини "Анталійська гастроль". Скоро видаватимемо третю. Для коміксу в Україні це успіх. Тобто книжка — бестселер. Але поки що на цьому не заробиш. Я сам собі видавець, то моє хобі. У нас є така місія — видавати комікси українською, — Прасолов ставить автограф на титульній сторінці. — Французькі вчені довели, що у читача коміксів працюють водночас права і ліва півкулі мозку. Тому такі романи важливі для розвитку дитини. Там дуже розвинене книговидання, а наклади деяких коміксів, наприклад про Астерікса, сягають 40 мільйонів. Знайти звичайну книжку з таким накладом неможливо. Вивчали також японський ринок. Індустрія сягає 25 мільярдів євро, це половина державного бюджету України. У Японії є величезний супермаркет на вісім поверхів, де тільки комікси, фігурки, іграшки. У нас такого не може бути, бо в українців нема грошей.
На "Книжковому Арсеналі" продали всі комікси "Даогопак", що привезли для торгівлі: 200 примірників першої частини та близько 400 — другої. Книжка коштувала 150 грн, дві віддавали за 250.

2 жовтня 2026 р.
Що потрібно людині, щоб почуватися в безпеці? Що кожен має право вирішувати сам? І що робити, якщо твої права порушують? Саме про це говорили діти та підлітки з інвалідністю під час тренінгу «Моя планета. Мої права», що відбувся у межах проєкту «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізує за фінансування Ради Європи.

30 вересня 2026 р.
Війна особливо сильно впливає на дітей, які живуть у прифронтових і прикордонних регіонах. Обстріли, вимушене переміщення, втрата близьких, руйнування шкіл та медичних закладів, тривалий стрес – усе це створює додаткові ризики для безпеки, розвитку та психосоціального благополуччя дітей. Для дітей з інвалідністю ці виклики часто посилюються.

28 вересня 2026 р.
Попри постійні повітряні тривоги і загрози наш НЕформальний клуб продовжує працювати! 🤝 Під час останньої зустрічі вересня обговорювали соцмережі, а саме про те, як вони підбирають нам контент відповідно до наших інтересів: одному – одне, іншому – зовсім інше. І в якийсь момент може здатися, що всі думають так само, як ми 🤔